Прокляття Зміїного Яру - Герцог Фламберг

З часом біль втрати почав вщухати, залишаючи по собі лише світлий сум і вдячність за те, що Петро був в їхньому житті. Життя в Чорноліссі знову наповнилося радістю і сміхом. Люди почали забувати про страх і небезпеку, які так довго переслідували їх. Вони знову почали вірити в майбутнє, в те, що їхнє село буде процвітати, а їхні діти будуть жити в мирі і щасті.

Олеся і Крук одружилися. Їхнє весілля було справжнім святом для всього села. Люди співали, танцювали, веселилися від душі, вітаючи молоду пару. Олеся була прекрасною нареченою в білій сукні, вишитій квітами і травами, а Крук — статним нареченим у вишиванці і з мечем за поясом. Вони присягнулися один одному у вічному коханні і вірності, і їхні очі сяяли щастям.

Незабаром у них народилися діти. Спочатку на світ з'явилася дівчинка, яку вони назвали Марічкою на честь матері Олесі. А через кілька років у них народився син, якому дали ім'я Петро на пам'ять про їхнього загиблого друга. Діти росли здоровими і щасливими, оточені любов'ю і турботою. Вони успадкували від матері магічні здібності, а від батька — мужність і силу. Олеся і Крук навчали їх всьому, що знали самі, — магії, лікуванню, володінню зброєю, любові до природи і поваги до традицій.

Вони продовжували жити в Чорноліссі, захищаючи його від зла і допомагаючи людям. Олеся стала справжньою цілителькою і захисницею села, її магія допомагала людям у всіх бідах. Крук же був її опорою і захистом, він охоронцем і воїном Чорнолісся. Вони стали справжніми легендами Чорнолісся, їхні імена передавалися з покоління в покоління, а їхні історії розповідали біля вогнища довгими зимовими вечорами.

А Чорнолісся продовжувало жити своїм таємничим життям, повним магії і чудес. Воно залишалося місцем, де реальність перепліталася з казкою, де люди жили в гармонії з природою, де стародавні традиції шанувалися і передавалися з покоління в покоління, і де кохання і добро завжди перемагали зло.

Кінець