Рубінова тінь минулого - Анна Ліє Кейн

- Містер ат Маніл! - голосно покликала. Чоловік озирнувся і здивовано оглянув мене:

- Міс Міон? Щось трапилося?

- Я хотіла з вами поговорити, - відновлюючи подих, зізналася ніяково. Тільки зараз зрозуміла, що план розмови скласти не встигла.

– Слухаю вас, – Крайт дивився на мене з насторогою.

- Ви коли-небудь мали справу з Міністерством Зовнішньосвітової розвідки?

- Неприємне місце, - кивнув Крайт. - Але якщо вам потрібні зв'язки, щоб улагодити з ними питання, це не до мене.

- У вас зовсім немає на них впливу?

– Це окреме відомство. І під словом "окреме", я маю на увазі "не підконтрольне Ізаріді". Філії Міністерства Підглядань є в кожній країні, вони безпосередньо підпорядковуються Об'єднаній Раді. А яке у вас питання?

Розгублено опустила голову. Про те, що подібні міністерства є по всьому континенту, я знала, але навіть не замислювалася, що вони не підкоряються уряду країни. Невже навіть логофет не зможе мені допомогти?

Все ж таки зважилася запитати:

- Чи є шанс змінити минуле, якщо все пішло неправильно?

Крайт кілька хвилин мовчав, поки я вивчала сніг під ногами, потім повідомив:

- Якби це був шанс, я скористався б ним. Але ні, міс Міоне, це вирішують лише слідчі та наглядачі Міністерства. Будь-яка ваша самостійна спроба щось змінити призведе лише до в'язниці. Щоб не сталося у вашому минулому, залиште це позаду та живіть далі. Як би боляче не було.

- Я б змогла змиритися зі своїм зламаним життям! - скрикнула, гублячи самовладання. Підняла голову і подивилася у вічі демонові: — Але інші ні в чому не винні. Я помилилася, а Міністерство не хоче дозволити мені виправити помилку!

Крайт прикрив повіки, потім схилив голову до плеча. Цей рух мене протверезив і змусив взяти себе в руки.

- Якби ви справді щось наробили, ми б розмовляли з вами через ґрати, міс Міон. А якби хід історії пішов не вірним шляхом, слідчі виправили б це і покарали винних. Якщо ми з вами саме в цьому часі, значить, цей шлях кращий для Ізаріди та всього континенту. Нічим не можу допомогти.

Чоловік уже збирався розвернутися і піти, коли я випалила:

- Навіть якщо був би шанс, що Ірма залишиться живою і буде щасливою з вами та дітьми?

Обличчя демона скам'яніло. Від його чорних зіниць до темної облямівки очей потяглися багряні стрілки, наповнюючи райдужку червоною фарбою.

Та що в мене сьогодні за надздібність прокинулася така?! Другого демона довела до сказу за півгодини!

Злякано відступила, напружено дивлячись на співрозмовника. Мусить же він зреагувати на це! Той Крайт, якого я знаю, віддав би все заради своєї жінки.

- Цю тему я з вами обговорювати не маю наміру. Наступного разу думайте, що кажете, міс Міон.

Більше не дивлячись у мій бік, демон попрямував у колишньому напрямку. Я сіпнулася за ним, але зрозуміла, що тіло не слухається. Просто застигло. Навіть рота відкрити не змогла. Стазис! Він просто змусив мене замовкнути та застигнути на місці.

Дія демонічної магії зійшла, коли Крайт зник за поворотом.

- Ідіотка… Мав рацію Геррі, - прошепотіла, стримуючи сльози, що підкочували до очей. - Знову все зробила неправильно.

Що мені робити?

Постоявши трохи на місці, все ж таки попрямувала у бік будинку. По дорозі раптом замислилася: а як же в моєму часі виявилася ця Наріне? І скільки вона там прожила?