Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра

- Христино! Стій!
Але дівчина не збиралася зупинятися і лише прискорила свій рух. Я вже майже кинувся за нею, але тут мене грубо зупинили. Це був намісник:

- Це був перший поцілунок моєї Азалії, і ви відповіли їй. Ви не можете залишити мою крихітку у цей момент. Я впевнений, що ваша гостя з часом зрозуміє. А зараз ви маєте повернутися до кабінету та до моєї доньки.
Він все говорив, а я дивився як тікає Христина, чув її схлипування і серцем відчував її біль. Пробач мені, люба. Я винен перед тобою, але таке вже життя і відповідальність імператора.
Опустивши голову, я рушив у бік кабінету.