Попелюшка навпаки - Галина Курдюмова

- Така неуважна, - покачав головою дядько. - Не дивно, що під автівку потрапила…

- Ви мені мізки не замовляйте! Відправляйте додому! - Я ляснула долонею по столу.

- Яка бойова! - захоплено склав долоні секретар. - Її потенціал, справді, слід використати…

- Ніхто мене використовувати без моєї на те згоди не буде! - Гнівно зиркнула на молодика, той знітився і наче поменшав.

- Зупинись, Олю, - перевів на себе стрілки моєї уваги чиновник. - По-перше, повернути тебе не в моїй компетенції.

- А в чиїй? Куди йти?

- Та вислухай же! По-друге, навіть, якщо ти повернешся, то станеш привидом коло свого тіла, ніхто тебе не побачить і не почує, і сама ти не зможеш навіть у руки нічого узяти. Приваблює тебе таке існування?

Я насупила брови, обдумуючи перспективу.

- Ні. Інші варіанти?

- Так ось, - продовжує дядько, - ти можеш увесь час, поки буде вирішуватись, чи кикнеш ти, чи одужаєш, стояти у черзі, а це можуть бути і тижні, і місяці, а можеш послужити добрій справі. Звісно, якщо буде на те твоя воля.

- Кажіть, що робити треба, я подумаю.

Дядько задоволено крякнув і виставив на стіл табличку «Перерва на обід». Черга обурено зашуміла, та чиновник лише рукою махнув - і нас від натовпу невдоволених відділила глуха стіна. А круто! І я так хочу!

Я теж змахнула рукою і гепнулась на стілець, що узявся нізвідки, закинула ногу на ногу.

- Слухаю.

Шеф зі своїм секретарем перезирнулись:

- А швидко вона зрозуміла, як тут це працює, - ахнув молодик.

Чиновник дістав з-під столу чашку паруючої кави та шикарний бургер, видно, табличка не лише для відводу очей, і смачно відкусив кусень.

- А дівчину пригостити? - обурилась я.

- Ти зараз у їжі потреби не маєш.

- У-у-у…

- Але, якщо погодишся нам допомогти, то не доведеться ні тут чекати, ні, при негативному розвитку ситуації, стояти в чергах на наступне втілення. Ти просто зараз зможеш зайняти нове тіло і знову насолоджуватись усіма радощами матеріальності! До того ж, це не тіло немовляти, якому ще довго лежати у брудних пелюшках, беззахисному, безмовному, не здатному самостійно рухатись…

- Так-так-так… А давайте усе по поличкам? Я хочу розуміти, на яку авантюру ви мене підбиваєте?

- Такій активній непосидючій дівчині важко буде стояти у чергах. Але є можливість пожити в іншому тілі, причому дорослому.

- У чому підступ? Те тіло негарне, хворе, старе чи, боже упаси, чоловіче?

- Що страшного у чоловічому тілі? - мало не вдавився бургером дядько.

- Коли замість ідеального жіночого тіла у тебе у непотрібних місцях волосся росте та щось там бовтається…

- Досить, досить! Ми пропонуємо тобі жіноче тіло, точніше, дівоче. Приблизно твого віку. І привабливе.

- Ви хто? - запитала я не по темі. - Коли будемо співпрацювати, то маю знати, з ким.

- Святий Петро.

- Он як! Чула про такого. А ти? - повернулась до секретаря.

- О, про мене ви, точно, не чули, шановна Ольга. Я - практикант, Яша.

- А це - Чистилище? Чи передпокій Раю?

- Це просто прийомний відділок, - пояснив святий. - І таких не один і ні два на небесах.

- А відкрити пару зайвих - облом? Щоб черги не стояли? Не люблю черги. Що за бюрократизм? Та нехай, - махнула рукою, - не про це зараз мова. Розповідайте, що вам від мене потрібно і що я за це матиму.

І Святий Петро почав розповідь:

- Навряд чи ти знаєш, та основні моменти історії, які мали великий вплив на майбутнє, не стираються, а продовжують існування, повторюючись і повторюючись, немов хвилі, що накочуються на берег.

- Хм!

- Однією з епічних точок впливу стала історія, яку я, щоб тобі було зрозуміло, назву історією Попелюшки. Добра дівчина потрапляє під гніт мачухи та її дочки (у пізніших варіаціях - двох дочок), але завдяки своїм позитивним якостям та допомозі чарівних сил добивається своєї мети - вибирається з-під гніту мачухи та зведеної сестри і, взагалі, виходить заміж за місцевого принца. Так ось, при черговому програванні ситуації щось пішло не так і зведена сестра Попелюшки отримала травму…

- О!

- Ні-ні! Фізично вона цілком здорова, але вдарилась головою і… не може виконувати свої обов’язки. А якраз наближаються вирішальні дні! Ти маєш вселитися у тіло Кароліни і… просто жити, насолоджуватись багатством, красою, увагою чоловіків. І цькувати сестру.

- Нащо? - не зрозуміла я.

Дядько сплеснув руками:

- Як ти не зрозумієш? Ця історія наклала значний відбиток на майбутнє, у тих чи інших варіантах вона повторювалась в усі часи, в усіх країнах. Стійкість та наполегливість Попелюшки у досягненні цілі надихала десятки, сотні тисяч дівчат вибитись із сірості і досягнути у житті успіху! Та вся історія цивілізації полетить шкереберть, якщо не буде основного моменту, прототипу! Коли якийсь там роздавлений у минулому метелик може викликати катастрофічні зміни у майбутньому, то у даному випадку важно навіть висловити припущення. Або історія світу зміниться до невпізнання (у кращому випадку), або цивілізація загине (у гіршому)!  Цього не можна допустити!