Корона мертвого короля. Смерть знає забагато таємниць - Джулай Саммер

- Треба змінити налаштування захисного бар'єра, - вголос розмірковував Даймон, поки я відходила від шоку. - Щоб цей блохастий більше не завалювався сюди без стуку в двері.
- Мені шкода, що ти втратив товариша, - спробувала підтримати нареченого, але той лише відмахнувся.
- Довіра до нього ніколи не була абсолютною. Не забувай, чий він син.
Кайєн знову сів поряд, цього разу розслаблено розкинувшись на стільці. Здається ця недо-сварка з Едріаном і справді не надто його бентежила.
- До речі, - вирішила прояснити для себе деякі речі, - Алекса розповідала про розкол в аристократичному середовищі Ардгольду. А на чиєму боці Ебботи?
- Офіційно - нейтральні. Міністерство Правопорядку не може відкрито займати чиюсь сторону, - хлопець манірно підтис губи. - Та я підозрюю, що нейтральність вигідна позиція аби потроху грати в обох командах.
- В трьох вже, напевно, - я стомлено потерла перенісся, пізно зметикувавши, що перейняла цей жест у Кая.
Хлопець лише здивовано глянув на мене, тому довелося пояснити:
- Наскільки я зрозуміла, є ті, хто на стороні королеви-регента. Їх опоненти наполягають аби на престол сів принц дому Амендола. А третя сторона заодно з прем'єр-міністром, - перерахувала на пальцях. - Судячи по їх розмові з Корделією, Едер більше не підтримує королеву. Натомість на престол хочуть всадити тебе, як єдиного можливого законного спадкоємця.
- Питання тільки, навіщо, - скептично скривив куточок губ Кайєн. - Я думав про це, і ніяк не можу второпати - а що далі? До того ж Едери завжди не долюблювали Даймондів.
- Але ж донька лорда Лінареса була твоєю нареченою... - щось я взагалі заплуталася в хитросплетіннях відносин між темними родами.
- Не зовсім, - на моє щастя крижаний принц сьогодні досить балакучий. - Коли вона померла, ще тільки велися перемовини про підписання можливої шлюбної угоди між родами. В світлі останніх новин, може бути, що Едер вже тоді задумав змістити Розамунду. Дядько обмовився, що це він сприяв шлюбу племінниці з королем Мораном. Але тільки тому, що на той час ще не мав власних дітей.
- Тобто Цинія вийшла б за тебе заміж, а ти став би королем... Бо Розамунда не могла б довести свого права на владу. Зручна схема.
Це звичайно, якщо Лінарес Едер був впевнений, що у дому Амендола немає справжнього спадкоємця. Але ж він міг і бути... Якщо звичайно коханка короля встигла народити первістка і дитина вижила.
- І все одно я не розумію, як саме він збирався впливати на мене, - втрутився в мої думки Кайєн. - Ні для кого був не секрет, що я дитинства не міг терпіти цю Цинію. Вона була чванливим підлим стервом, власне як і їх кузина.
- Ти про Розамунду? - мої брови здивовано злетіли догори.
- Так. Вони з мамою разом навчалися в нашій академії. Тільки Розамунда була старшою, одногрупницею мого батька. Здається, лорд Ейден навіть якось обмовився, що вони дружили з дитинства, - він зневажливо скривив обличчя, промовляючи ім'я батька. - А от маму вона люто ненавиділа. Всі запрошення на королівські прийоми та бали завжди приходили тільки на ім'я лорда Даймонда. Наявність леді Даймонд королева відкрито ігнорувала. А минулого року, подейкують, вона запросила батька на бал разом з його коханкою.
Це ж треба... Навіть після смерті Ніколь Даймонд, Розамунда не припинила виказувати тій зневагу. Це дивувало. Якою ж має бути ненависть, щоб так чинити?
Мені раптом згадалася розповідь Ровени, про заручини батьків Кайєна. Озвучувати хлопцю свою підозру я не стала, проте твердо вирішила витрясти з гемомантки більше інформації.