Фермерська романтика - Валерія Оквітань

— Її звати Тася, — нетерпеливо відповів за неї Женя, псуючи момент знайомства. — Досить цих урочистостей, я останній раз їв о шостій ранку. Давайте вже нарешті повечеряємо.

— Ти такий дурень, Жека, — мовив Ярослав, закотивши очі. — Приємно познайомитись, Тасю.

— І мені.

— Ну якщо з офіційною частиною завершено, і всі вже знайомі з нашою новою гостею, то запрошую всіх до столу. Поки хтось тут не вмер, бо не їв з шостої ранку.

— Нарешті, — гучно видихнув Євген і, перехопивши дитину в Олі, першим поспішив до кухні.