Фольклорні записи - ч. 3 - Олена Пчілка
Засоромився заєць, та й капусти йому шкода - сподівався ж цілий мішок здобути!..
- Ну,- каже черепаха,- тепер мені торбина слави буде ось якої: скажи там своїй громаді, що часом не швидкість, а напосідливість та добрий розум перемагає!
ВОВК І ЧАПЛЯ
(З чеської мови)
Бог дав чаплі й вовкові по мішку грошей. Вовк не хтів їх потратити і розпозичав людям. А чапля ходила з своїми грошима коло води і впустила їх у воду. Прийшла чапля до вовка та й бідкається. А вовк їй на се й каже:
- Шукай там, де згубила!
Через те й тепер чапля все ходить коло води й шукає згублених грошей, а вовк - бере з людей проценти вівцями.
ІГРИ
Грайтесь, дітки, забавляйтесь
Та розуму научайтесь,
Бо давно люди говорять,
Що хто розуму не має,
Того щастя обминає.
ГРАННЯ В ПІЖМУРКИ
Щоб призначити, кому жмуритися, кладуть пальчики - кожна дитина один пальчик - та й примовляють, торкаючи пальчики, щоб на кожний пальчик приходилось по одному слову:
Котилася торба
З великого горба,
А в тій торбі
Хліб, паляниця.
Кому доведеться,
Тому зажмуриться.
На чиєму пальчикові прийдеться останнє слово, тому й «жмуритися».
МУДРА НАЗВА
(Дитяча іграшка)
Один пан мав двох собак: Говори і Не Говори. Отже, перший собака звався Говори, а як звався другий?
- Не Говори.
- Ну, то я й не буду говорити.
СПОТИКАНКИ
Ануте скажіть швидко, кілька раз без помилки:
Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху без червотоку, без пачервоточини.
На дворі трава, на траві дрова.
Вередували вереднички, що не зварили вареничків; не вередуйте, вередниченьки,- ось поваряться варениченьки.
Прилетіли горобці, говорили про крупці; не про крупці, не про покрупицю, а про крупник та про покруп’ячко.
Ану ж лишень скажіть швиденько:
«Ваш паламар нашого паламаря не перепаламарює!»
Хто швидко теє скаже - тричі, не збившися,- той здобуде смачного пиріжка!
Ануте швидко скажіть тричі поспіль:
«- Сестрице, чи ткачі тчуть, чи не тчуть?
- Чуть-чуть тчуть, ледь човники волочуть, бо їсти й чуть-чуть не чуть!
- Нехай ще чуть-чуть потчуть, бо вже чуть, що перепічки печуть!»
А що? Не скажете швидко? Спотикаєтесь? На те ж воно й «спотиканкою» зветься. А мені одна волинська дівчинка так швидко це говорила, мов чечіточка цвірінькала.
ПОЛТАВСЬКІ ШВИДКОМОВКИ
Ануте скажіть швидко, тричі, не збившись:
- Наш перепел підподьомкає: підподьом, підподьом! Та ще не випідподьомкався.
Або оце:
Пророкував пророк - про пророчі речі; трохи недопророкував, а трохи перепророкував.
Шито ковпак, та не по-ковпаківському.
Пішов Прокіп, кипів окріп; як і при Прокопі кипів окріп, так і без Прокопа кипів окріп.
ЗАГАДКИ
1. Стоїть півень над водою з червоною бородою,- хто не йде, за борідку щипне.
2. За лісом за пралісом золота діжа сходить.
3. Без рук, без ніг - на тин лізе.
4. Стоїть над водою, киває головою.
5. Маленький, горбатенький, усе поле обскаче; наробившись, натомившись, на цілий рік спати ляже.
6. В одній бочечці два пивця та й не сколочуються разом.
7. Латка на латці, а всередині - гризь!
8. На полі був я синенький,
Край води був я біленький,
Опинився в човнику швиденькім,
Потім під ножиком гостреньким.
9. Держать мене на цепу,
У темній неволі,
Чи то за те, що я людям
Угадую долі?
І за працю, і за сон,
І за їх учіння,
Я і долю, і недолю,
І працю, і вчіння -
Все я людям угадую,
Та учу й терпіння.
Не вгаває моє серце
День і нічку бити,
Коли ж мене забувають,
Перестаю жити!
10. Іде чоловік у ліс - дивиться в село; іде чоловік у село - дивиться в ліс.
11. Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті.
12. Діти батька створили.
Угадайте - як се так?
Які діти й який батько?
13. Хто це так каже:
- Візьми молоток,
Набий мене в лобок,-
Я тобі годитиму,
Ще краще робитиму.
14. Сімсот хрестів, або й більше
Укупочці маєш,
Коли будеш пильно шити,
То всі познімаєш.
15. Хто то такі:
Один з горя побіліє,
Другий - червоніє.
16. Солоне - а не сіль,
Біжить - не річка,
Блищить - а не злото.
Дай, боже, вгадати, та
Менш його знати!
17. Невеличке та гостреньке,
Залізненьке, дешевеньке,
Як в калюжу його вмочиш,
То розкаже все, що схочеш.
18. Два братики - попереду,
А два доганяє;
Як один тільки пристане,
То всіх запиняє.
19. Без рук, без ніг - на горище збіг.
20. По білому полю чорне насіння, хто його сіє - той розуміє.
21. Лежить гася -
простяглася.
Як устане,
То й до неба дістане.
22. Від чого гуска пливе?
23. Біле, як сніг, надуте, як міх, лопатами ходить, а рогом їсть.
24. Несу, несу - не винесу,
Мету, мету -
