Фольклорно-етнографічні нариси та статті - Свидницький А. П.
50 - тобто церковної історії.
51 - См. І коляда господареві.
52 - Хоць подоляне употребляют в значении хотя, а хоч - сокращенное хочешь - що хоч роби - в[место] що хочеш роби; или роби, що хочеш - и роби, що хоч. Хоч повелит. в[место] хоти; що хоти и що хоч - одно и то же.
53 - Увидавши Христа.
54 - Йдеться про молодіжні гуляння із співами та танцями, які відбувались у якомусь певному місці села навесні та влітку. Ознайомившись із цим звичаєм у Миргороді, А. Свидницький надіслав в «Основу» допис про насильство, яке чинила місцева поліція над учасниками вулиці. Їх ловили, зачиняли в холодну і потім навіть у страдну пору заставляли безплатно підмітати місто, вивозити сміття. «... Но куда же нам обратиться за защитою народных своих обычаев, если не к «Основе»? - писав автор.- «Основа» - украинский вестник: пусть же она скажет слово за нас. Быть может, общественное мнение благодетельно подействует на нашу градскую полицию, и она перестанет видеть зло там, где его и не бывало, перестанет преследовать песни. Впрочем, песен-то она не преследует как словесные произведения, но преследует пение. А отнять у нас пение, значит отнять все. Лукавое преследование это ограничивается чесными, а омнибусов не трогают. Это еще безотраднее: тот может скрипеть сколько угодно, кто развратен! Какою ценою покупается право предаться поэтическому влечению природы!..» («Основа», 1861, № 10, с. 141-142).
55 - Вечорниці - вечірні сходки переважно молоді для виконання певних домашніх робіт (в’язання, вишивання) із співами, спільною вечерею. Були пов’язані з вибором пари.
56 - Оденьки - сходки молоді, які, на відміну від вечорниць, відбувалися удень чи вранці в зимову пору.
57 - Місцева духовна влада переслідувала народні обряди, що відбивали язичницькі традиції і були пов’язані із пророкуванням своєї долі, вибором судженого тощо. Так, на Андрія (30 листопада за ст. ст.) дівчата ворожили, хто вийде заміж. На Купала (Купайла) водили хороводи і співали пісні любовного змісту, вже відверто говорячи про свої симпатії. У вечорницях духовенство також вбачало «гніздо і джерело моральної зарази та злочину» (див.: Маркевич А. Меры против вечерниц и кулачных боев.- «Киевская старина», 1884, № 10, с. 178).
Маланка - обряд ходіння із «Маланкою» (переодягнутим за жінку парубком) по хатах у так званий багатий чи щедрий вечір (31 грудня за ст. ст.). Очевидно, пов’язаний із традиціями, що знаменували початок сільськогосподарських робіт в аграрних народів (див.: Народные звычаи и обряды з околиц над Збручем, описаны Игнатом Гальком. Ч. 2. Львов, 1862, с. 16).
58 - У подолян остался доныне громадський суд; всею громадою вибирают судців из стариков - не больше семи, не меньше четырех, и они решают дела общим приговором на сходе под открытым небом, куда призывают и спорящих. Обычай этот поддерживали и некоторые помещики.
У подолян остался доныне громадський суд...- такий суд із виборних осіб розв’язував різні спірні питання, зокрема про поділ сім’ї, про опіку.
59 - Разумеется, где пан и паня, поп и попадья дозволяют это себе. Большею частью обходится без христовання, только поздравляют.
60 - Це іронічне прозвище походить від історичної області Шльонськ у Польщі, де відбувалися великі торги, зокрема вівцями.
61 - На Подолии даже не употребляют слова крестьянин, как в Гетманщине - там зовут себя підданими, а кріпосними - дворових.
62 - Очевидно, тут Свидницький натякає на підпільну експедицію польського революціонера Шимона Конарського (1808-1839) із Східної Галичини на Поділля з метою залучити до лав повстанців нових учасників. Місцеві селяни з підозрою ставились до намірів підняти національне повстання та відновити владу Польщі в межах етнографічних українських земель.
63 - Великопісне пущення - останній день масниці, після якої до самого великодня дозволялося їсти тільки пісну страву.
64 - тобто відразу після масниці.
65 - Нож колодій - по-подольски колода́ч.
66 - Йдеться про одну із зарисовок, виконану у 70-х роках XVIII ст. Олександром Івановичем Рігельманом (1720-1789), російським військовим інженером, топографом та істориком, і вміщену в додатку до його книги «Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще» (ч. 1-4, М., 1847).
67 - Можливо, йдеться про перечну м’яту (у попередніх виданнях - «мнятка... ангельська»).
68 - Це релігійне свято відзначали 1 жовтня за ст. ст.
69 - Свято Дмитра відзначали 26 жовтня за ст. ст.
70 - Дівочі ігри, здебільшого із хороводами.
Кривий танець - старовинний український весняний хоровод, у якому дівчата, йдучи неправильним кругом, співають:
А в кривого танця
Не вивести кінця,
Треба його виводити,
Кінець йому знаходити,
Треба його вести,
Як віночок плести…
Заїнько - гра, під час якої найметкіша дівчина під спів подруг виконує всі їхні побажання, намагаючись вискочити із кола при останньому куплеті:
Зайчику, скоки в боки,
А нікуди зайчику, а нікуди вискочити,
А нікуди зайчику, а
