Світ душі (збірка) - Олійник Галина

Не повернуся!

Ідеш. Плануєш. І себе не знаєш.
Не нарікаєш та і не питаєш…
А варто подивитися у глиб.
Щось знову не дає. Думки не ті.
Безцільне сьогодення на меті.
Дозвілля… А свідомість в кепськім дусі.
І ти відкрився. Не СОБІ… Своїй подрузі.

А сонце сяє крізь дощі й бурани.
Не згаснуть зорі, вірний вкажуть шлях.
Не згасне віра, день загоїть рани.
До свого дому повертає птах.
До свого дому повертає птах.

Чи знаєш, друже: Ким ти є насправді?
Чого твої життєві плани варті?
І вибір? Сам себе питай. Питай!
І ти побачиш, як минає час.
Прекрасний ангел — він є серед нас!
Прислухайсь і пізнаєш каяття…
Як сонце на Землі — твоє життя.

А сонце сяє крізь дощі й бурани.
Не згаснуть зорі, вірний вкажуть шлях.
Не згасне віра, день загоїть рани.
До свого дому повертає птах.
До свого дому повертає птах.
До свого дому повертає птах.

01.05.16

Політ

Земного дива увібрала шум,
Розправила прозорі мрії-крила,
Злеліяла вітри і полюбила…
Безмежжям задушевних дум
Летіла.

Творила дійсність від землі до зір,
Розвіяла мандрівців застороги,
Почула, як голосить лютий звір,
Коли узріла радості пороги
І Бога…

В безпосередній простоті речей,
У тиші, що у краї дорогому…
Душа нетлінна прославляє втому
І сяйво вірно люблячих очей,
Що вдома.

22.12.15

Свідок

Я стала свідком;
Щире серце за всіх молилось до зорі,
А руки вправно вишивали —
Стібки лягали і лягали…
Рушник весільний,
Веселковий людському щастю оберіг.

Я стала свідком;
Пісня щастя лилась з людської глибини
У світ прославлений і грішний —
Торкався серця тенор ніжний.
Співак ділився
Тим, що має… Солодкий голос — неземний.

Я стала свідком;
Зашуміли ряди беріз на полотні,
Від пензля річка зазвучала.
Пізнала те, чого не знала
Як милувалась…
Засіяло щось надто глибоко в мені.

Я стала свідком;
Чула радість благословенної душі
І на папір рядки лилися,
У ритмі космос відтворився
І я творила,
І творила гармонію живих віршів.

Я стала свідком;
Мудрий вчитель малі запалював серця,
Вогонь осяював стежини.
Мені надмірно пощастило…
Мене любили,
Я любила, впізнаючи у всіх Творця.

Дар Божий кожному дається –
ЖИТТЯ — покликання ЛЮДИНИ,
Що лише свідок, лише свідок…

23.04.16

Мій світ

Кохані очі, що неначе –
прозоре, глибочезне море,
Синів жаданих тепла вдача –
Щаслива доленька моя.

Світанок новий, мама й тато —
моє натхнення і опора.
Ріка, берези білокорі, добірні колоски жнив'я,
Просте оспіване ім'я…

І небеса, і почуття, і на тиночку ластів'я —
Це — я.

14.02.16

Диво

Скарб — душа моя, нене!
Вірність їй не порушу.
Сонце-коло червлене
Опускалось на грушу,
Ночувало у цвіті,
У строкатому світі.

Духмяніли фіалки
З рушників у хатині,
Запливали русалки
В небеса ясно-сині,
Зорі сипали клени —
У майбутнє для мене.

Неслухняні години,
Не спиняю їх — линуть.
Мила, лагідна, нене —
Ти відкрила для мене
Світ земний і казковий,
Споконвічний і новий.

Не в заморській країні —
Диво в кожній дитині,
І воно наче варта —
Вчора, нині і завтра…
Оселилось. Загралось.
І назавжди зосталось.

21.04.15