Листи - Черемшина Марко

вплинула і на мене. Я постановив собі йти сміливо до своєї цілі: образуватись, щоб свому народові коли не помочи, то бодай сорому не наробити. Серед таких обставин проминув час моєї мовчанки аж дотепер. Я дуже жалую і соромлюсь тої мовчанки і прошу Вас, високоповажний пане добродію, простіть мені ту хибу чи провину; на будуче сего більше не буде. Але я розбалакавсь про себе, незважаючи на те, що і Ваша терпячка не безконечна. Переходжу до моїх нісенітниць. Посилаю Вам: переклад 4 поезій Кольцова, 5 малі оповідання: «На свєт-вечір» і «Студентські сни», 6 відчит «Гуманно-просвітний світогляд в поезіях Т. Шевченка». 7 Коли уважаєте за відповідне, то прошу помістити в часописі, а то все під псевдонімом «Марко Черемшина», лишень відчит під початковими буквами І. С. (З відчиту вступу, може, не доконче поміщувати, зрештою, як гадаєте.) Заразом прошу моє властиве ім’я і прізвище в тайні заховати. Причину сего колись Вам розповім. Я з тим Семанюком, що у Вижниці є попом, не маю нічого спільного, хоч то кревняк. Ще одну річ прошу: чи не варто би переложити на руське довше оповідання з життя буковинського народу «Jeten-y» Juliusza Giżowskiego 8 (видавн. «Gazety Narodowej», 9 1891). Коли б так і коли б Ви її помістили у своїй часописі, то я забрав би ся до перекладування. Прошу також вказати мені, що і котрих авторів перекладати для Вашої часописі повинен би я. На конець прошу зазначити, як і в якім напрямі (густі) повинен я зладжувати свої писання, щоб вони були придатні для Вашої часописі. Залеглість за часопись надішлю вневдовзі. Шапкуючи та желаючи Вам веселих свят, а з Новим роком всего добра і многих літ, остаюсь, високоповажний пане добродію, все вдячним, з глибоким довір’ям і глубоким поважанням для Вас.

 

Семанюк Іван

 

Заразом подаю свою адресу: Iwan Semaniuk, Jurist, Wien, XVII, Hernalsergürtel, № 1, Stock III. 79. 16.

 

5. ДО О. С. МАКОВЕЯ

 

 

20 січня 1897 р.

Відень, 20.I [1]897

 

Високоповажний пане добродію!

Простіть, що забираю час своїми нісенітними просьбами: рад би я знати, чи моя посилка дійшла до Вас та й чи задоволяєсь вона Вам? Прошу о ласкаву відповідь.

З глубоким поважанням й повн[им] довір’ям остаєсь

 

Йван Семанюк

 

Моя адреса: Iwan Semaniuk, Jurist, [Wien], XVII, Hernalsergürtel, № 1, Stock III. 79. 16.

 

6. ДО РЕДАКЦІЇ ГАЗ. «БУКОВИНА»

 

 

24 червня 1897 р.

 

Хвальна редакціє!

Прошу мені прислати не потрібний Вам відчит мій п[ід] з[аголовком] «Гуманно-просвітний світогляд в поезіях Т. Шевченка».

З правдивим поважанням

 

Йв. Семанюк

 

Відень. 24.6.1897

 

7. ДО О. С. МАКОВЕЯ

 

 

19 березня 1899 р.

 

Високоповажний пане редакторе й добродію!

Не сердьтеся, прошу, що на Ваші руки посилаю свій рукописний «образок з гуцульського життя», 10 стор. VIII п[ід] з[аголовком] «Хіба даруймо воду» з прощенням о поміщення в «Літер[атурно]-наук[овому] віснику». Може, розсмієтесь із сього прошення, наколи прочитаєте той «образок». Але повірте, що до сього прошення осмілив мене нарис Сроковського п[ід] з[аголовком] «Через Дністер». 11 Якби-м не бачив чорне на білому, то ніколи не повірив би-м, що хв[альна] редакція ЛНВ щось подібного дозволила печатать. Чисте дратовання читачів! Героєві того нарису мож було ще миску борщу принести, щоб наївся, а ще довше був би сновидив.

Ваші «Гірські думи» - чудові й загально подобаються. Я добачаю в них крихіточку декадентизму, на котрий Ви громи кидаєте. Франкові «Щуки» 12 не розуміють, а «Блудний син» 13 - знамените.

Вертаючи до свого, я прошу, в случаю відкинення мого «образка», ласкаво надослати рукопись до Відня під адресою: Iwan Semaniuk, Jurist - Wien, k.k. Universität.

Коли б же хвальна редакція згодилася на поміщення, то я згори застерігаюсь, щоб не поміщено його в рубриці «Перші проби». 14 Таких образків міг би-м надіслать більше, а також дальший ряд «Листків», 15 поміщуваних в «Буковині». Переробив-єм теж драму «Несамовиті»; не знать, чи не помістили б? Коли б час на те зволив, то прошу мені ласкаво пару слів написать, як річ стоїть, а то до 25 с[ього] м[ісяця] найдальше під адресою Ів. Семанюк, юрист в Пнів’ю, п[овітова] п[ошта] Надвірна, а по 25 с[ього] м[ісяця], коли ласка, під повищим адр[есом], до Відня.

Шапкуючи і кланяючись Вам донизу, яко свому добродієві, остаюсь із справжнім поважанням.

 

Ів. Семанюк,

взгл [ядно] Черемшина

 

Пнів’є, 19/III [1] 899

 

8. ДО О. С. МАКОВЕЯ

 

 

20 березня 1899 р.

 

В[исоко]поважний пане редакторе й добродію!

Виславши 18 с[ього] м[ісяця] один образок з гуцульського життя під Вашою адресою з прошенням о ласкаве поміщення в «Літ[ературно]-н[ауковому] віснику», я нині досилаю ще один образок 16 і уклінно прошу о їх поміщення, коли б придавались на теє. Коли б ні, то прошу о ласкаве вислання рукопису до Відня на унів[ерситет] під поданою адресою. Прошу не сердиться, що якраз Вам оцим докучаю. Я ж до Вас маю найбільше довір’я, хоч і вдячності чимало Вам винен.

Кланяюсь донизу, остаюсь з глибоким і справжнім поважанням

 

М. Черемшина

 

Пнів, 20/III [1]899

 

9. ДО РЕДАКЦІЇ «ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСНИКА»

 

 

13 липня 1899 р.

 

Достохвальна редакціє!

Виславши свої три образки з гуцульського життя, 17 забув я в одному п[ід] з[аголовком] «Основини» подати пояснення до проходячого там слова «Василь» -