Поеми - т. 4 - Франко І. Я.
На звороті останньої сторінки автографа «Ольги» і далі (с. 282-327) - філологічні записи, очевидно, виходячи із змісту, університетські лекції з граматики (І. Франко почав заняття в університеті у 1875 р.).
На підставі наведених даних незавершена поема «Ольга» датується 1875 р.
Подається за автографом.
САМІЙЛО КІШКА
Вперше надруковано у кн.: «Літературна спадщина. Іван Франко», т. 1, с. 23.
Зберігається незакінчений і недатований автограф твору (ф. 3, № 210, с. 5-6, другої пагінації), записаний у тому ж зошиті, що й поема «Ольга», поряд з автографом перекладу «Ліричного інтермеццо» Генріха Гейне, яким І. Франко відкрив свою першу поетичну збірку «Балади і розкази» (видання 1876 р.). На цій підставі незавершений уривок під назвою «Самійло Кішка» датується 1875 р.
Подається за автографом.
ДЕ В СВІТІ ПРАВДА?
Вперше надруковано у кн.: Твори в двадцяти томах, т. 13, с 405-406.
Зберігся автограф (ф. 3, № 216, с. 55-56, з кінця). Це уривок з незакінченої поеми, над якою І. Франко працював до 1878-1879 рр.
Датується на підставі того, що текст записано у зошиті з творами І. Франка цих років.
Подається за автографом.
СНІГОВА КАЗКА
Вперше надруковано в журн. «Радянський Львів», 1946, № 6.
Зберігся автограф (ф. 3, № 211, с. 17, з кінця). Це фрагмент поеми, записаний між сторінками нотаток письменника під назвою «Дані щодо стану шкіл гімназіальних і реальних в Галичині» (за 1879 р.). І. Франко цитує останню строфу уривка в статті «Темне царство», яку написав у 1881 р. Тут же, у виносці, поет зазначає, що поема «Снігова казка» присвячена декабристам. На цій підставі уривок з поеми «Снігова казка» датується 1880-1881 рр.
Подається за автографом.
Антена́ти - предки
Аспр, а́спер - арабська дрібна монета
Ба́тяр - гультяй, волоцюга
Бе́рло - скіпетр, атрибут царської влади
Беса́ги - подвійна торба
Блам - хутро; хутряна обвідка на шапці
Борни́джити - місити сніг, бродячи в ньому
Варува́ти - зберігати, остерігати
Ві́дпуст - богомілля, проща
Ві́зир - тут: дротяна сітка біля шолома для захисту обличчя від ударів
Внір - від внірнути (потонути)
Вужени́на - копчене м’ясо
Галабу́рда - бешкет
Галати́м - галатин, галайко
Гама́рня - металотопний завод
Гінеке́й - жіноча половина в давньогрецькому будинку
Гнеть - в цю мить, негайно
Геоме́тра - землемір
Гра́гар - сволок
Гри́жа - гризота, журба
Де́бра - лісистий яр, улоговина
Драб, драбу́га - голодранець, здоровило
Дудо́к - дрібна монета (два австрійські крейцари)
Ду́ндер - грім
Жо́вна - дятел
Змрік - сутінки, присмерк
Зо́чити - побачити
Йо́ра вписати - побити когось
Кима́к - обрубок, уламок дерева
Клапа́ня - шапка-ушанка
Кляка́ти - ставати навколішки
Кльоц - колода
Кона́рище - товста гілка
Конда́к - різновид церковного співу
Крем - так само, на всякий спосіб
Кри́жка (меду) - стільник
Лагоми́на - ласощі
Ланда́ра - віз
Ле́ктика - носилки для знатних осіб
Лім - вітролом, сушняк
Лога́за - ячмінна каша
Май - дуже; служить для підсилення наступного слова
Маркі́тний - сумний, зажурений
Ме́бель - річ; тут: взуття
Ме́рва - м’ята, терта солома
Ми́тка - ганчірка
Мот - мовить (каже)
Навпі́рки - всупереч
Наголі́нник - наколінник (у панцирі)
Нана́шко - хрещений батько, дядько
Оба́рінок - бублик
Обезві́чити - скалічіти
Опала́ти - віяти (зерно)
Падкува́ти - жалкувати, бідкатися
Па́зити - пильнувати, стежити, дбати
Папу́чі - черевики
Пахо́лок - хлопець, парубок
Пе́тек - сіряк, короткий верхній одяг
Пивни́ця - льох, підвал
Під - горище
Пі́зьма - гнів
Пі́тля - мірка
По́лоть, пільть - великий шматок сала
Плаз - тупа сторона меча
Пла́тва - балка, на яку спираються крокви (на хаті)
Пля́стер (меду) - стільник
Плявдува́ти - допомагати
Подіга́ч - рядно, верета, зношений верхній одяг
Пофала́таний - понівечений, порубаний
Преці, прецінь - тобто, адже, проте, все ж
Приректи́ - пообіцяти
При́щіпка - латка на черевикові
Ре́курс -
