Патріоти - Тесленко Архип

Хто грамотний з вас — дивіться! (Показує папірець.) Почерк самого пана Залужного.

Залужний. Щ-що? (Кидається до папірця.)

Робітники. Стій. (Придержують його.)

Робітник 1 (читаєз Петренкових рук). "Пріход Дмит-рія Залужного. От тротуара 200 мнє". Хм! Так і є: "мнє". Чотириста, значить, і дано йому.

Робітники. Ану ж, ну... (Товпляться до папірця.) Хм! Так що ж це воно?

Робітник 2. Він же ще й торгувався як!

Робітник 3. От і жиди!

Булочник. І то ж принесла чортяка Петренка цього. Пху!

Виходять м'ясники і булочники. Кучуриха. Господи!.. Що це?

Каптинська. Не розумію, не розумію, голубочко!

Виходять обидві.

Обірванці. Хе-хе! Чудасія! (Дивляться, стоять.)

ЯВА 9 Ті жі Миколка.

Миколка. Папо, Митя дяків прийшов, щоб... на молебень. Отець Василь дожида, каже.

Робітник 1. Так оце ще й молебень би він?

Робітник 2. А скажіть, браття, за віщо ще ми вінок ото йому?

Робітники (стискують плечима). Зірвать! Робітник 1. Геть з голови! (Зриває.) Робітник 2. І то ж є такі тварюки на світі! Га?

Робітник 4. От і чоловік він!

Робітники. Розірвать його, розшматувать! (Натовплюються.)

Петренко. Ні-ні. Не можна так. Ось ми в управі... Там нарошне з приводу цього усі гласні зібрались. Так от ми туди з ним. Там спитаємо його за всю його діяльність — минулу й сьогочасну.

Миколка (плаче). Папо, що це?

Залужний (затуляється руками). Грішний, грішний!

Робітник 1. Тягни й Олексенка, Сохацького! (Обступають усіх трьох.)

Обірванці. Тюй! Го-го!

Антін (лежачи). Та бий, бий жидів!

Миколка. Мамо, що ж це? мамо!

Лена. Дитино моя!.. Світе мій! (Обнімає Миколку, плаче.)

С. Харківці. 1906