Характерник - Дмитро Чорнота
Северин знав, що за вживання меду в поході карають на смерть. До Охріма і Івана, тим часом долучився ще один охочий. Северин його не знав. Скоріше за все, це був козак не з Коша. Можливо який гречкосій.
Не бажаючи вислуховувати вмовляння випити та п’яні розмови, Северин почав проходжатися біля табору. Щоб додати собі впевненості, він дістав з-за пояса пістоль. Раптом почув легкий шурхіт з заростів попереду. Спочатку подумав, що здалося. Підійшовши ближче, він зрозумів, що це очерет, який росте на болотистому місці. Мабуть, якась пташка, що тут мешкає. Але вирішив перевірити. Діставши ще й шаблю, хлопець обережно розсуваючи нею очерет, зробив кілька кроків уперед. Відхиливши чергові кілька стеблин очерету, Северин побачив обличчя. Від несподіванки він випадково вистрілив. В наступну мить його хтось схопив за горло і кинув на землю. Падаючи, хлопець махнув шаблею. Хтось поряд коротко скрикнув. Тут же чиясь рука почала душити йому горло притискаючи до землі. Шаблі в руках він вже не відчував. Тому потягнувся за кинджалом. Але не встиг його витягнути, як в очах все посиніло, а потім стало чорне.
До тями його привели вже в таборі. Розкривши очі, він побачив над собою обличчя Федора Тихого.
- Ну ти, брате, і налякав нас усіх. Думали вже не повернешся.
- Що трапилось? - тривожно запитав Северин.
- Та що. Набрів ти на татарву в кущах. Один тебе схопив. Другий підскочив помогти, та ти йому шаблюкою прямо між очі рубанув. Але тебе добре придушили. Твоє щастя, що вистрілив. Ми ще не спали і кинулись сюди. Встигли ще тебе вихопити з обіймів старої козацької супутниці.
- Дякую, - видихнув Северин і опустив голову.
Над Охрімом Кривим, Іваном Кожухом та третім учасником випивання відбувся швидкий козацький суд. Охріма і Івана було засуджено на горло, оскільки пили в поході та ще й під час варти. Третього відправили на Січ. Пізніше Северин дізнався, що там йому присудили побиття киями. Але він вижив після екзекуції. Можливо мав якісь заслуги перед козацтвом, тому його пожаліли. Може інша причина була, того Северин не знав.