Коріння Бразилії - Сержіу Буарке ді Оланда

Жункейра Луїш Жозе Фрейре (1832—1855) — талановитий бразильський поет-романтик.

Плотін Александрійський (204/205—270) — античний філософ-ідеаліст, засновник неоплатонізму. «Плотін соромився, що у нього є тіло» (Життя Пл. 1.1) — початок опису життєвого шляху філософа його учнем Порфирієм. Людина почуває себе в’язнем власного тіла та матеріального світу, душа має відділитися від того тіла через свою спорідненість із вічними Ідеями, наше справжнє «я» повністю духовне — ось головні постулати цього вчення.

Бенжамін Франклін Раміз Ґальван (1846—1938) — лікар, учитель, філолог, письменник, біограф, оратор. Був вихователем останнього принца Імперії Бразилії до проголошення Республіки та вигнання королівської сім’ї.

«Constribuições para a Biografìa de D.Pedro II», Revista do Instituto Histórico e Geográfico Brasileiro, tomo especial (Rio de Janeiro, 1925), p. 119.

Gilberto Freyre, «A propósito de Dom Pedro II», Perfil de Euclides e outros perfis (Rio de Janeiro, 1944), p. 132.

Mário Pinto Serva, О enigma brasileiro (São Paulo, s.d.), pp. 12 e 57.

A. J. Todd, Theories of social progress (New York, 1934), p. 522 e seg.

Анрі-Бенжамен Констан де Ребек (1767—1830) — французько-швейцарський письменник, публіцист, політичний діяч часів Французької революції, бонапартизму та Реставрації.

З іншого боку, пильний спостерігач застерігає від, на його погляд, надмірного вживання слова «революція» в тих випадках, коли південноамериканський генерал зі своїм військом скидає президента і призначає себе — чи надовго? — на його місце. Відтак він пояснює, що часто-густо такі події повторюються регулярно й є складовими загального процесу — справді революційного — перетворення колоніальних територій на сучасні цивілізовані суспільства. — Прим. авт.

W. Mann, Volk und Kultur Lateinamerikas (Hamburg, 1927), p. 123.

Франсишку Жозе ді Олівейра Віана (1883—1951) — бразильський юрист, історик, соціолог, професор. Член Бразильської Академії літератури.

D. H. Lawrence, Studies in Classic American Literature (London, 1924), p. 88.

H. Handelmann, História do Brasil (Rio de Janeiro, 1931), p. 361.

Caio Prado Júnior, «Distribuição de Propriedade Fundiária no Estado de São Paulo», Geografia, I (São Paulo, 1935), p. 65.

C.F. Van Delden Laerne, Rapport sur la Culture du Café en Amérique, Asie et Afrique (La Haye, 1885), p. 254 e seg.

Жозе Мануел да Фонсека (1803—1870) — бразильський адвокат, журналіст і політик, землевласник, віце-президент провінції, сенатор Бразильської імперії.

Anais do Senado, IV (Rio de Janeiro, 1858 – Sessão de 26 de agosto), p. 253.

Автор має на увазі відміну рабства