Коріння Бразилії - Сержіу Буарке ді Оланда

Альфред Рюль (1882—1935) — німецький геолог, географ, океанолог, історик, фахівець з суспільних наук.

Alfred Rühl, «Die Wirtschaftpsychologie des Spaniers», Zeitschift der Gesellschaft für Erdkunde (Berlin, 1922), p. 95.

Анрі Сее (1864—1936) — французький історик, досліджував взаємозв’язок економічних, політичних і соціальних чинників у історії.

Побоюються вести торгівлю з португальцями, оскільки не довіряють їм; та якщо португальці не викликають довіри, то вони будуть ненадійними для всіх націй; проте голландці успішно ведуть торгівлю з португальцями, а також англійці мають із ними різноманітні й напрочуд дивовижно вигідні оборудки; тож це провина французів, що вони не можуть встановити на справедливих засадах надійні торговельні зв’язки з Португалією (фр.).

Enrique Sée, Nota sobre el Comercio Franco-Portugués en el Siglo XVIII (Madrid, 1930), p. 5.

E. Sée, op.cit., p. 4.

Benedetto Croce, La Spagna nella Vita Italiana durante la Rinascenza (Bari, 1941), p. 27.

Мається на увазі «Життєпис Гусмана із Альфараче, спостерігача життя людського» іспанського письменника Матео Алемана, один із перших зразків шахрайського роману.

Mateo Alemán «Guzmán de Alfarache», La Novela Picaresca Española (Madrid, 1943), p. 168 e seg.

Педру ді Сантарен — португальський юрист і дипломат XVI ст. За часів правління короля Мануеля I був консулом і торговельним представником Португалії у Флоренції, Пізі та Ліворно.

Ріхард Еренберґ (1857—1921) — німецький історик економіки та господарства, професор, засновник «Інституту точних економічних досліджень» (1909). Найвідоміша серед численних праць «Епоха Фуґґерів» (1897) — дослідження торгово-економічних відносин і капіталу в Німеччині XV—XVI ст.

Фуґґери — найбільший (нарівні з Вельзерами) купецький і банкірський дім Німеччини у XV—XVII ст., який діяв на території всієї Європи та за її межами.

Dr. Richard Ehrenberg, Das Zeitalter der Fuggers (Jena, 1896), I, págs. 359-360. R.W. Tawney, op. cit., p. 80

Також на сторінці 80 вищезгаданої праці Р.Г. Тоуні (R.H. Tawney, Religion and the Rise of Capitalism) сказано, що іспанські купці були «класом без зайвої схильності до докорів сумління», однак їхня шаноб­ливість до церковної влади змушувала їх доправляти своїх духівників до Парижа, аби проконсультуватись у вчених-теологів з університету стосовно того, чи не суперечать ті чи ті спекуляції канонічним законам. Лихварська практика вже була звичною для давньоіспанських ярмарків, однак найбільшого розквіту досягла за часів правління Карла V і його наступників, набуваючи такої форми, яка «важко приживалася в інших країнах», як зазначає історик сучасності. Franz Linder, «Das Spanischemarktkunde und Borsenwesen». Ibero-Amerikanisches Archiv, III (Berlin, 1929), p. 18. — Прим. авт.

Diogo do Couto, op. cit., pp. 105, 192 e 212.

Francisco Rodrigues Lobo, Corte na Aldeia (1.a ed., 1619) (Lisboa, 1945), p. 136 e seg.

Padre Antônio Vieira, Sermoens, 1.a parte (Lisboa, 1679), fl.41.

Генрих Фридрих Карл фон Штайн (1757—1831) — прусський державний і політичний діяч, який відмінив кріпосне право у країні та впровадив низку