💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Інше » Час настав - Костянтин Матвієнко

Час настав - Костянтин Матвієнко

Читаємо онлайн Час настав - Костянтин Матвієнко
прилади. Зараз давайте все знову замас­куємо і повернемося сюди за день. Нагорі попереди­мо, що є небезпека нового обвалу — зрештою, це саме так, і попросимо не ходити цим коридором. Усе, зараз до роботи, а завтра у вас вихідний — мені треба зібра­ти обладнання!

За кілька хвилин розкоп знову було закрито поліети­леном, і вчені вибралися на поверхню.

Хтось в спину підло б’є з кущів, а хтось — із давнини часів?

Тімафєй Брєзґінцев, старший черговий контролер ЦІК Фе — Центру історичних корекцій Федерації, розташованого в сучасному ошатному триповерхо­вому будинку в підстоличному містечку Грязіно, ві­дірвав погляд від настільного монітора і смачно по­тягнувся. Наближався кінець зміни. Цього разу він припав на другу половину дня п’ятниці, тож можна було сподіватись на приємне закінчення тижня в компанії колег десь у пристойній пивниці на березі Мокви-ріки. Але відчуття, що він випустив щось важливе, примусило повернутися до перегляду нез­розумілих сторонньому спостерігачеві графіків, цифр та якихось візерунків, що рухалися великим ек­раном на тлі карти Європи. Тімафєй заціпенів. Помилки не було. В зоні його відповідальності — пер­ше сторіччя нинішньої ери, верхня і середня ділянки течії Дніпра — спостерігалося надрідкісне явище: перфорація часопростору. Параметри аномалії вказували на точкове суміщення першого та двадцять першого сторіч, а показники просторової складової наближалися до нуля. Щоправда, тут читався ще один прокол, інший бік якого не ідентифікувався. Спостерігач не йняв віри очам: система впевнено за­фіксувала перетин часопросторового бар’єру біоло­гічним об’єктом. Його параметри наразі не піддава­лися точному визначенню, але вага коливалася в ме­жах кількох десятків кілограмів.

ЦІК Фе — недержавна громадська організація, за­снована та фінансована групою просунутих підпри­ємців, методологів та політичних технологів, — ви­ник після того, як шпигунам однієї з найбільших сировинно-енергетичних корпорацій планети вдалося викрасти технології доступу до часово-просторового континіуму, що, виявляється, розроблялися ще із 50-х років минулого сторіччя в одній великій азійській країні. Отримавши можливість втручання у нерозривний зв’язок між простором і часом, вчені поставили собі за мету навчитися спостерігати за всім, що відбувалося на планеті мало не з часу її виникнення. На жаль, існували так звані сліпі зони, ку­ди неможливо було зазирнути, при цьому закрити­ми були як чималі відтинки часу, так і великі терито­рії земної поверхні. Тим важливішим було вивчення феномену перфорацій, їх уявляли такими собі кори­дорами, що поєднують різний час. Та досі ніколи перфорації не вели до місць, тотожних у просторі, але таких, що перебувають у різному часі — нульо­вий показник просторової складової. Зазвичай він міг становити сотні кілометрів: наприклад, із сучас­ного Мадрида до Неаполя тисячолітньої давнини. А з Києва сучасного — до того місця, де його ще буде засновано, у час, який відстав від нашого на дві тися­чі років. Неймовірно!

Формально держава не втручалася в діяльність ЦІК Фе. Та щойно почали з’являтися перші результати, на роботу до Центру було зараховано кілька «молодих перспективних вчених», а раду його директорів рап­том очолив професор військової історії, полковник Васілій Ґаврілов, про наукову діяльність якого до цього часу нічого не було відомо. Водночас до Центру став учащати відомий політтехнолог Глєб Арнаутський. Ті­мафєй належав саме до новопризначеної групи «мо­лодих перспективних». Давніші наукові співробітни­ки ЦІК Фе одразу приліпили таким, як він, новачкам двозначний ярличок — «цекісти».

Діючи чітко за інструкцією, старший контролер Брєз­ґінцев негайно повідомив про аномалію полковникові Ґаврілову. Той прибув напрочуд швидко із групою сер­йозних чоловіків, чимось дуже подібних один до одно­го. Вислухавши рапорт Тімафєя, полковник-професор познайомив його зі своїми супутниками — ті виявили­ся фахівцями у найрізноманітніших галузях.

— Господа, прошу в комнату совещаний. Тимофей, ты там еще не бывал. Я не буду тратить время на напо­минания о долге и присяге, а также о предельной важ­ности сохранения полной секретности. Скажу лишь, что, в случае разглашения этой информации кем-ли­бо, предпринятые по отношению к болтуну меры не будут иметь излишне формального и процессуального характера. Ну, это я так, на всякий случай.

Усі спустилися ліфтом у підвал, де потрапили до не­великої зали зі стінами сіро-сталевого кольору та біли­ми офісними меблями.

— Итак, — почав нараду Ґаврілов, — поздравляю вас, господа... хм, научные сотрудники! Сегодня на­конец стало ясно, что потраченные на создание на­шего Центра средства, а также издержки, связанные с получением технологий контроля пространствен­но-временных взаимодействий, себя вполне оправ­дали. Нами зафиксирован факт преодоления прос­транственно-временного барьера живыми сущес­твами. Теперь, вероятно, есть возможность не толь­ко изучать прошлое, но и тактично вмешиваться в его ход. Глеб Арнаутский сейчас уже пытается доло­жить об этом помощнику лидера нации. Проныра! Он хочет добиться высочайшей аудиенции, чтобы мои... я хотел сказать, наши заслуги себе приписать, а заодно и вернуть хотя бы видимость влияния при дворе за красной стеной. Впрочем, господа, это я так, к слову.

Если подтвердится наше предположение о возмож­ности использования перфораций для проникнове­ния в прошлое и его точечной коррекции доступними нам средствами, тогда вполне реально обеспечить стратегическое всевременное превосходство нашей державы, исправив ошибки предыдущих правителей. И не только, как вы понимаете, наших. Начинать из­менения прошлого можно было бы и со столетия этак девятого, но сегодня мы имеем пульсирующую перфо­рацию в первый век нашей эры на территории Киева. Это соответствует теории о нахождении там стацио­нарного концентратора порталов — древнейшего пер­вичного артефакта, о котором туманно упоминается в различных преданиях и легендах. Якобы в одной из киевских гор дочеловеческой цивилизацией был спрятан некий алтарь Аратты, который при опреде­ленных обстоятельствах может соединять пространс­твенно-временные пласты в одну точку, создавая тем самым несколько стабильных порталов, ведущих в разные места и времена. Поэтому изучение киевской аномалии, а впоследствии и контроль над ней являет­ся ключевым моментом для достижения нашей це­ли — возрождения и утверждения державного величия Родины на вечные времена.

Теперь докладываю план операции, разработанный для подобного случая. Прежде всего, необходимо вы­яснить точные координаты перфорации и уровень ее стабильности. Далее: установить, кто ею воспользо­вался и как первооткрыватели этот факт восприняли. Если, конечно, через портал проходили люди, а не ка­кие-нибудь животные. С одной стороны, это весьма удачно, что перфорация случилась в Киеве, но с дру­гой — настроения населения там могут представлять определенные сложности для нашей работы. Необхо­димо попытаться самим воспользоваться переходом, осмотреться на местности первого столетия и собрать о ней побольше сведений. Для этого в Киев завтра же вылетают майор Тимофей Брезгинцев и капитан Александр Денисов. Тимофей, твоя задача — работа с мобильным мони­торинговым центром — переносным сканером пер­фораций. Он замаскирован под обычный ноутбук. Завтра пройдешь инструктаж. Прибор, к сожалению, еще плохо обкатан, возможны

Відгуки про книгу Час настав - Костянтин Матвієнко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: