Літопис Руський. Галицько-Волинський літопис - Автор невідомий

І сидів я в Переяславлі три літа і три зими з дружиною своєю, і багато біди зазнали ми од раті і од голоду[518]. І пішли ми на військо їх, [половців], за [город] Римів, і бог нам поміг: [наші] побили їх, а других захопили.

І знову Ітларевих людей [наші] перебили, і вежі їхні ми взяли, пішовши [на них], за [городом] Голтавом[519].

І [до города] Стародуба пішли ми на Олега [Святославича], тому що він поєднався був з половцями[520].

І на [ріку] Бог пішли ми з Святополком на [хана] Боняка[521], за [ріку] Рось.

І [до] Смоленська пішли ми, з Давидом [Святославичем там] помирившись. Знову пішли ми, вдруге, з [города] Ворониці.

Тоді ж і торки прийшли до мене, із половців — читійовичі, [і] пішли ми назустріч їм на Сулу.

А потім ще пішли ми до Ростова на зиму і три зими підряд ходили до Смоленська. І се нині іду я [до] Ростова[522].

І знову зі Святополком гонили ми вслід за Боняком, але тільки [наші] вбили [кого?], та ми не настигли їх[523]. І потім за Боняком-таки гонили ми за Рось, і не настигли його.

А на зиму я [до] Смоленська пішов; із Смоленська після Великодня вийшов[524].

І Юрієва мати померла[525].

[До] Переяславля прийшовши на літо, зібрав я братів[526]. А Боняк прийшов з усіма половцями до [города] Снятина. Ми пішли за ними з Переяславля за [ріку] Сулу, і бог нам поміг: і війська їхні ми побідили, і князів захопили ліпших[527].

А після Різдва ми вчинили мир із [ханом] Аєпою і, взявши у нього дочку[528], пішли [до] Смоленська. А потім пішов я [до] Ростова.

Прийшовши з Ростова, знову пішов я зі Святополком на половців, на [хана] Урубу[529], і бог нам поміг.

А потім знову [пішли ми] на Боняка до [города] Лубна, і бог нам поміг.

А потім ходили ми до [города] Воїня[530] зі Святополком.

А потім ще на Дон[531] пішли ми зі Святополком і з Давидом [Святославичем], і бог нам поміг.

А до [города] Вира прийшли були Аєпа Боняк, хотіли взяти його.