ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє - Тім О’Райлі
2004 року, коли я познайомився з Клейтоном на присвяченій Open Source бізнес-конференції Метта Есея і Брайса Робертса, він розповів, як американська радіокорпорація RCA витратила мільярди доларів (за нинішнім курсом), марно намагаючись прирівняти якість радіо- й телезвуку на транзисторах до якості електровакуумних ламп. Блискуча інновація Sony полягала не у вдосконаленні транзисторів — це сталося пізніше. Компанія знайшла ринок — портативні радіоприймачі, якими спочатку цікавилася тільки молодь. На цьому ринку якість важила менше, ніж ціна й можливість носити радіо з собою (про таке раніше люди хіба що мріяли).
Проривній технології потрібен не ринок чи конкуренти, яких можна розчавити. Краще — нові ринки і нові можливості. Як це трапилося з транзисторними радіоприймачами чи всесвітньою павутиною, нові ринки зазвичай є замалими для великих компаній, тому гравці з надійними позиціями на них не зважають. Та, поки вони прокинуться, новачки захоплюють лідерство у свіжому сегменті.
Так було з Microsoft, Google, Facebook та Amazon, так відбувається нині з «проривними» Uber, Lyft та Airbnb чи з інноваторами, які тягнуть нас за собою в майбутнє — до безпілотних автомобілів й інших чудасій, породжених штучним інтелектом. А починається все найчастіше зі спроби вирішити проблему.
Я щосили переконую підприємців Кремнієвої долини не зациклюватися на «проривах», а радше працювати над чимось важливим. Що я маю на увазі? Спостерігаючи за інноваторами в таких галузях, як наука, розробка програмного забезпечення Open Source чи інтернет, я завважив багато такого, що може слугувати «лакмусовим папером», і намагаюся це донести до молодих підприємців. Ось що я їм кажу.
1. Працюйте над тим, що для вас важливіше за гроші. Пам’ятаймо: фінансові успіхи — не єдина мета й не єдине мірило досягнень. Гроші можуть запаморочити голову. Проте треба ставитися до них як до пального для цікавої вам діяльності. Заробляти гроші — це не мета.
Гроші — як пальне для автомобіля: треба стежити за його рівнем, щоб не застрягти на півдорозі, проте успішний бізнес чи хороше життя не може бути туром по заправках.
Хай би що ви робили, замислюйтеся, що цінуєте. Якщо ви підприємець, то, міркуючи про цінне, створите кращу компанію. Якщо працюєте на когось, то, розуміючи ваші цінності, знайдете компанію чи установу, яка вам підходить, а отже, ефективніше працюватимете.
Не бійтеся ставити зависоку планку. Автор книжок про бізнес Джим Коллінз казав, що великі компанії мають «здоровенні нахабні устремління». Прикладом такого устремління є гасло Google: «Доступ до всієї інформації у світі». Хотілося б вірити, що місія моєї компанії «Змінюємо світ, поширюючи знання інноваторів» теж є таким устремлінням. Нік Ганауер любить повторювати: «Вирішуй найбільшу проблему, що тобі до снаги».
Прямуйте до чогось настільки важливого, щоб, навіть у разі провалу, світ подякував вам за те, що ви принаймні спробували.
У Райнера Марії Рільке є чудовий вірш, де переповідається біблійна історія про Якова, який боровся з ангелом і зазнав поразки, але став сильнішим. Твір завершується настановою: «Те, що долаємо, — дрібниці, і навіть успіх нас дрібнить. І замість з вічністю зрідниться — урвати прагнемо хоч мить... Перемогти — не самоціль. Аби перемагало вище, зростання власне бачить в цім»489.
Знаєте, як перевірити, чи назріває бульбашка? Замислитися, скільки підприємців зациклені радше на виручці, ніж на сподіваних досягненнях. Товари-аналоги майже завжди випускаються заради виручки, а от підприємці-першопроходці не сподіваються легких успіхів, тому борються, як Яків з ангелом. Ті підприємці протистоять проблемам, хоч не мають певності, що здатні їх вирішити. Просто вірять, що можуть принаймні якось вплинути. А от їхніх послідовників зазвичай турбує лише зиск.
Найуспішніші компанії ставляться до успіхів як до «субпродуктів» досягнення мети, а це завжди дещо важливіше й масштабніше за гроші. Виконавчий директор Microsoft Сатья Наделла теж на цьому наголосив, аналізуючи перспективи розвитку штучного інтелекту. «Головне — визначитися, що штучний інтелект дає суспільству; щось таке, що надихає, — пише він. — 1969 року президент США Джон Кеннеді поставив перед американцями завдання висадитися на Місяці менше ніж за десять років, і це був виклик із технічного погляду, що вимагав співпраці на глобальному рівні. Нам теж потрібна смілива й амбітна мета для розробки штучного інтелекту, що перевершує всі можливості нинішніх технологій, на які можна сподіватися за умови поступового їх удосконалення»490.
Я попросив Сатью навести приклад і був зворушений його історією про сина з обмеженими можливостями: «Мій син — дитина з особливими потребами. Це не лікується, а я часто думаю: “Якби ж він міг говорити!”. Тоді уявляю дива, на які здатне нейрокомп’ютерне обладнання. Люди з порушеннями зору могли би бачити, а хворі на дислексію — читати. Нарешті маємо технології, здатні забезпечити справжню інклюзивність».
Колишній топ-менеджер Google Джефф Губер теж одержимий сміливою мрією — технології, що здійснять прорив у сфері охорони здоров’я. Джеффова дружина раптово померла від агресивної ракової пухлини, яку вчасно не виявили. Він робив усе можливе для її порятунку, але був безсилим. Тепер Губер присвячує життя тому, щоб таке горе не спіткало інших. Він зібрав з інвесторів понад 100 мільйонів доларів і прагне розробити аналіз крові, який дозволить виявляти рак на ранніх стадіях. Ось так треба використовувати ринки капіталу. Якщо інвестори добре зароблять на проекті, це «субпродукт», та аж ніяк не мета. Джефф об’єднує всі сили грошей і технологій, щоб здійснити те, що наразі видається неможливим. Компанія Джеффа Губера називається Grail, тобто Грааль, — i це свідома спроба донести до людей, наскільки завдання складне. Джефф бореться з ангелом.
2. Віддавайте більше, ніж забирайте. Очевидно, що, замислюючи злочинну фінансову схему, Берні Медофф не дотримувався такого правила. Цього не роблять титани Волл-стрит, які подбали про мільярдні бонуси для себе й натомість зруйнували світову економіку. Утім, багато успішних компаній таки приносять
