Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг

- Ім'я - Гаррі Поттер. Злочин...

- Там було тільки трохи бруду! - обурився Гаррі.

- Це для тебе, хлопче, трохи бруду а мені те все треба зішкрябувати цілу годину! - зарепетував Філч. На кінчику його носа, що скидався на цибулину, затряслася бридка булька. - Злочин - осквернення замку. Запропонований вирок...

Помацавши носа, з якого вже аж дзюрило, Філч вовком подивився на Гаррі, що, затамувавши подих, чекав на вирок.

Але не встиг Філч опустити перо, як щось з усієї сили гримнуло по стелі кабінету - БАБАХ! - від чого аж задеренчала гасова лампа.

- ПІВЗ! - гаркнув Філч, розлючено віджбурнув-ши перо. - Цього разу я дістану тебе, я дістану!

І, навіть не глянувши на Гаррі, Філч прожогом вискочив з кабінету, а за ним побігла Місіс Норіс.

Півз Полтерґейст був шкільним привидом, який, посміхаючись, носився в повітрі, загрожуючи кожному, бо страшенно полюбляв спричиняти колотнечу і неприємності. Гаррі не любив Півза, але не міг не відчути вдячності за його таку вчасну появу. Хоч би що заподіяв Півз (а судячи з гуркоту, цього разу він знищив щось дуже велике), була надія, що Філч на якийсь час забуде про Гаррі.

Гадаючи, що треба, мабуть, зачекати Філча, Гаррі опустився в поточене міллю крісло біля письмового столу. Крім напівзаповненого бланка на Гаррі, там була тільки одна річ: великий, лискучий, пурпуровий конверт, підписаний сріблистими літерами.

Зиркнувши на двері, щоб пересвідчитись, чи не вертається Філч, Гаррі узяв конверт і прочитав:

ЧАРИ ДЛЯ ЧАЙНИКІВ

Заочний курс магії

для початківців

Зацікавившись, Гаррі витяг із конверта цілу пачку аркушів пергаменту. На першій сторінці срібними закрученими літерами було написано:

Ви не орієнтуєтесь у світі сучасної магії? Шукаєте виправдань, коли вам не щастить виконати навіть найпростіші замовляння? З вас глузують через невміння маніпулювати чарівною паличкою?

ТУТ Є ВІДПОВІДЬ!

«Чари для чайників» - це цілком новий, надійний, пришвидшений і легкий курс. Сотні чаклунів і чарівниць скористалися методом «Чарів для чайників»!

Мадам З.Нетилз із Топшема пише:

«Я ніколи не могла запам'ятати магічних формул, а з моїх настійок глузувала вся родина! Тепер, після курсу «Чарів для чайників», я в центрі уваги на всіх вечірках, а друзі благають, щоб я дала їм рецепт моєї мікстури «Бадьорість»!»

Маг Д.Дж.Прод із Дідзбері засвідчує:

«Моя дружина висміювала недолугість моїх заклинань, але після місячного курсу ваших фантастичних «Чарів для чайників» я відразу перетворив її на яка! (тобто на ячку).

Дякую вам, «Чари для чайників!»

Гаррі заінтриговано перегорнув решту аркушів, які були в конверті. Навіщо Філчеві здався той курс «Чарів для чайників»? Невже це означає, що він не справжній чарівник? Гаррі якраз переглядав «Перший урок: як тримати чарівну паличку (деякі корисні поради)», коли човгання черевиків у коридорі дало йому знати, що повертається Філч. Хутко запхавши пергамент у конверт, Гаррі ледь устиг кинути його на стіл, як відчинилися двері.

Філч мав переможний вигляд.

- Ця зникуща шафа була надзвичайно коштовна! - радісно казав він Місіс Норіс. - Цього разу, золотце, він таки не спекається нас!

Його погляд зупинився на Гаррі, а тоді переметнувся до конверта «Чарів для чайників», що лежав, як трохи запізно усвідомив Гаррі, десь на пів-метра від того місця, де був спочатку.

Філчеве бліде обличчя стало червоним, як цегла. Гаррі приготувався до неймовірного спалаху люті. Філч пошкандибав до столу, схопив конверт і жбурнув його в шухляду.

- Ти... прочитав?! - просичав він.

- Ні, - швидко збрехав Гаррі.

- Якби я знав, - судомно скрутив свої вузлуваті руки Філч, - що ти читав мої приватні... Це не те, що мої... а одного приятеля... Хай там як, але...

Гаррі здивовано дивився на Філча: сторож ще ніколи не видавався таким нестямним. Його очі були вирячені, одна обвисла щока смикалася, а картатий шарф на голові робив його ще страшнішим.

- Гаразд... Іди... і нікому ні слова. Не те що... але якщо ти не читав!.. Іди вже, я маю скласти рапорт на Півза... Йди!

Не вірячи своєму щастю, Гаррі вилетів з кабінету і помчав коридором, а тоді сходами нагору. Вирватися з Філчевого кабінету, не отримавши жодного покарання, - це, мабуть, був своєрідний шкільний рекорд.

- Гаррі! Гаррі! Ну що, спрацювало?

З якогось класу випливла постать Майже-Без-голового Ніка. Позад нього Гаррі побачив уламки великої золотисто-чорної шафи, яку, здається, хтось скинув із чималенької висоти.

- Я переконав Півза розтрощити її саме над Філчевим кабінетом, - завзято похвалився Нік. - Подумав, що це відверне його увагу.

- То це був ти? - вдячно запитав Гаррі. - Так, усе спрацювало, мене навіть не покарали. Дякую, Нік!

Вони рушили разом уздовж коридору. Гаррі помітив, що Майже-Безголовий Нік і далі тримає в руках відмову сера Патрика.

- Якби я тільки міг якось допомогти тобі з тим Товариством мисливців без голови! - зітхнув Гаррі.

Майже-Безголовий Нік зненацька зупинився, і Гаррі пройшов просто крізь нього. Краще б він цього не робив: йому здалося, ніби він став під крижаний душ.

- Але ж ти можеш зробити щось для мене! - схвильовано сказав Нік. - Гаррі... може я прошу забагато... але ні... ти не погодишся.

- Що саме? - запитав Гаррі.

- Ну, якраз на цей Гелловін припадає рівно п'ятсот років з дня моєї смерті, - повідомив Майже-Безголовий Нік, випростуючись і набираючи по-важного вигляду.

- О, - вимовив Гаррі, не знаючи, сумувати чи радіти з цього приводу. - Справді.

- Я хочу відсвяткувати цей день в одному з най-просторіших підвалів. З усієї країни прибудуть мої друзі. Якби ти прийшов, це була б така честь для мене. Звісно, я був би радий бачити й містера Візлі та міс Ґрейнджер - але ж ти, мабуть, підеш на шкільний бенкет? - Він занепокоєно глянув на Гаррі.

- Ні, - швидко відповів Гаррі, - я прийду.

- Мій любий хлопче! Гаррі Поттер прийде на мої смертенини! Ох, - Нік завагався, хвилюючись, - чи не міг би ти нагадати серові Патрику, що я тобі здаюся дуже страшним і небезпечним?

- Зви... звичайно, - погодився Гаррі.

Майже-Безголовий Нік просто засяяв.

*

- Смертенини? - заінтриговано перепитала Герміона, коли Гаррі нарешті переодягнувся і підійшов до них із Роном у вітальні. - Я певна, що небагато знайдеться живих людей, які