Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця - Террі Гудкайнд

Ніккі схрестила руки й обдарувала його поглядом, запозиченим з минулого, що призначався тим, хто не підкориться волі Ордена. Це був погляд, що тягне за собою жорсткі дії, завдяки чому її і прозвали Пані Смерть. Цей погляд осадив навіть Імператора.

— Всі люди Нового Світу ні в чому не винні, — вирвалося в неї, — Це не вони принесли війну на землі Імперського Ордена, це Орден хоче їх поневолити. Це правда, що жителі Старого світу, в тому числі діти, будуть покалічені або убиті в ході війни.

Але який вибір є у жителів Нового світу? Може їм чекати поки їх виріжуть і поневолять, боячись завдати шкоди комусь невинному? Вони всі невинні. Їх діти теж невинні. Зараз велике зло прийшло до них.

Тобі зрозуміла тактика, обрана Сестрою Юлією для захисту від твоїх витівок за допомогою уз, що зв'язують її з лордом Ралом. Вона вважала, що узи захистять її від тебе.

Сестра Юлія знає про те, що Річард цінує життя понад усе, тому вона придумала план, за яким вона б використала магію Одена, щоб випустити Володаря з Підземного світу, при цьому дарувавши Річарду Ралу вічне життя.

Те, що Річард не повірить в те, що така угода взагалі можлива, а вже тим більше, що він на неї не погодиться, мало цікавило Юлію. Вона думала, що поки її пропозиція Річарду про вічне життя дійсна, то незалежно від того, відкинута вона чи ні, у неї є імунітет від твоїх здібностей соноходця.

Однак ти залишався у мозку Юлії. Так-то ти і зрозумів, що для Річарда найбільша цінність — це життя.

Це абсолютно чужа тобі концепція. Для Ордена життя людини не представляє цінності. Орден вчить тому, що наше життя — лише безглузде існування, лише швидкоплинний проміжок на шляху до вічності в потойбічному житті.

Орден стверджує, що наше життя — лише порожня посудина, шкаралупа для нашої душі, що оберігає її тільки для того, щоб досягти високої ступені існування в іншому житті.

Орден говорить про те, що наша найвища цінність — блаженство в світі померлих, в житті після смерті. А заслужити це блаженство можна, тільки приносячи себе в жертву в ім'я його ідей. Тим самим Орден звеличує смерть, як благо.

Ти дивишся на тих, хто цінує життя, зверхньо, як на слабаків. Тобі не дано зрозуміти, що означає життя для Річарда і подібних йому, але ти добре знаєш, як використовувати те, чого тебе навчили.

Ти користуєшся своїми цінностями, щоб спробувати примусити Річарда не вступати в велику битву заради захисту життя.

Пропагуючи про те, що він убивця жінок і дітей, ти віриш у те, що зможеш знизити його бойовий дух, звинуватити його в тому, що можуть бути вбиті мирні жителі і, тим самим обмежити його в засобах захисту від навали Імперського Ордена.

Як досвідченому воїну, тобі чудово відомо про те, що війна не може бути виграна, якщо ти просто займеш оборонну позицію. Без повної віддачі сил, необхідних для розтрощення жорстоких вірувань агресора, ти можеш не сподіватися на перемогу в цій війні, тому, що саме ця віра ставить в основу цю війну!

Річард теж знає, що у війні неможливо перемогти, обороняючись, що єдиний шлях для якнайшвидшого закінчення цієї війни з мінімальними втратами полягає в тому, щоб позбавити загарбників можливості наносити тобі шкоду і зруйнувати їх сліпу відданість вірі, яка більше всього іншого змушує їх іти вперед.

Твоя мета — дискредитувати, зганьбити і збезчестити, за допомогою своїх брудних вивертів, людину, яка цінує життя, щоб він не робив того, що повинен робити для перемоги в цій боротьбі.

Представляючи все так, за допомогою своєї напівправди, ти просто робиш відволікаючий маневр, щоб відвести очі від реальної суті своїх вірувань, щоб звернути все це на користь викривленої ідеології Ордена.

Ти звинувачуєш інших у тому, в чому сам винен, вміло волаючи до почуттів своїх людей, роздмухуючи прапор «праведного» гніву.

Але в остаточному підсумку, всі твої драматичні заморочки, спрямовані лише на розростання і виправдання твоїх же незліченних вбивств.

І ти, і я чудово знаємо правду про незліченні кількість трупів жінок і дітей, які залишає Орден на своєму шляху, але всі вони залишаються поза увагою винахідливої моралі Братства.

Але вся твоя грубість, звірство і жорстокість проти тих, хто не заподіяв ніякої шкоди народові Старого світу, висвітлює справжню природу твоєї віри.

Твої нікчемні звірства ще й супроводжуються вигаданими звинуваченнями на адресу жертв за злочини, які ті не вчиняли. Точно так само, як ти звинуватив мене в тому, що це я винна в тому, що ти мене гвалтував.

Я була там, коли Річард віддав наказ своїм військам. Я знаю, що це так.

Правда в тому, що уми більшості людей Старого світу безнадійно заплутані їх фанатичною відданістю нав'язливим ідеям, які в підсумку ведуть до страждань і смерті. Безумовно, ті люди вже за межею порятунку.

І Річард знає про те, що єдиний шлях перемогти зло, це звернути в попіл і прах їх прихильність до своїх поглядів, поглядів, насаджених Орденом, зробити нестерпним і жахливим існування тих, хто живе по вченнях Братства Ордена.

З Ордена почалася ця війна, на ньому ж вона і закінчиться. Річарду відомо, що співіснування пліч-о-пліч з цим злом не дозволить їм залишитися в живих, він не пробачить тих, хто зростив насіння цих жахливих переконань.

Імперський Орден прагне до знищення свободи. Орден сам намагається встромити ніж собі в серце своєю відданістю своїй же власній збоченій вірі.

Річард усвідомлює, що він повинен знищити його серце — джерело цих маячних вірувань, інакше всі вільно думаючі люди на землі загинуть, розтерзані тими, кого надихають і годують ті,