Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг
- Я знав, що ти прийдеш! Я знав це, Гаррі!
- РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ -
Втрачена діадема
- Невіле... що за виг... як?..
Однак Невіл уже помітив Рона з Герміоною й пригортав їх до себе, захоплено щось вигукуючи. Що довше дивився Гаррі на Невіла, то краще роздивлявся, в якому той кепському стані. Одне око розпухле й жовто-фіолетове, обличчя порізане, та й уся його занедбаність свідчила, що він зараз живе в суворих умовах. Та попри все, Невілове пом’яте лице світилося щастям, коли він випустив з обіймів Герміону і знову сказав:
- Я знав, що ви прийдете! Увесь час казав Шеймусові, що рано чи пізно так буде!
- Невіле, що з тобою?
- Що? Це? - Невіл недбало махнув головою, не надаючи великого значення своїм ранам. - Та то ще нічого. У Шеймуса гірше. Побачите. То що, гайда? О, - зиркнув він на Еберфорса, - Еб, там ще кілька людей на підході.
- Ще кілька? - лиховісно перепитав Еберфорс. - Як це зрозуміти, Лонґботоме? У нас комендантська година, і все село зачакловане «котячим концертом»!
- Я знаю, тому вони і роз’являться прямо в шинку, - сказав Невіл. - Просто відправте їх у тунель, коли вони прибудуть, добре? Дуже вам дякую.
Невіл подав руку Герміоні й допоміг їй вилізти на камін і зайти в тунель. Рон поліз наступний, а за ним і сам Невіл. Гаррі глянув на Еберфорса.
- Не знаю, як вам і дякувати. Ви вже двічі нас врятували.
- Тепер самі про себе дбайте, - буркнув Еберфорс. - Утретє я вже, мабуть, не врятую.
Гаррі видерся на камін і поліз в отвір за Аріаниним портретом. По той бік були гладенькі кам’яні східці. Схоже було, що цей перехід існує вже багато років. Зі стін звисали мідні ліхтарі, а ґрунтова долівка була тверда і втоптана. Вони йшли і їхні тіні пливли за ними по стінах, наче крила.
- Давно тут цей тунель? - поцікавився Рон на ходу. - Його ж немає на Карті Мародера, правда, Гаррі? Мені здавалося, що під школою було тільки сім переходів.
- Їх усі перекрили ще до початку навчального року, - повідомив Невіл. - Зараз туди потрапити неможливо, бо всі входи запечатано чарами, а на виходах чатують смертежери й дементори. - Він розвернувся й пішов спиною вперед, сяючи усмішкою й радіючи, що бачить друзів. - Але то таке... Краще скажіть - це правда? Що ви вдерлися в «Ґрінґотс»? І втекли на драконі? Усі тільки про це й говорять, Керроу недавно відлупцював Террі Бута, бо той під час вечері кричав про це на всю Велику залу!
- Так, це правда, - підтвердив Гаррі. Невіл радісно розреготався.
- А що ви зробили з драконом?
- Відпустили на волю, - відповів Рон. - Хоч Герміона хотіла залишити його своїм домашнім звірятком...
- Не перебільшуй, Роне...
- А що ви взагалі робили? Казали, Гаррі, що ти просто переховуєшся, але я так не думаю. Мабуть, ти таки щось задумав.
- Задумав, - погодився Гаррі, - але розкажи нам, Невіле, про Гоґвортс, ми ж нічого не знаємо.
- Тут було... ну, це вже геть не той Гоґвортс, - пояснив Невіл і усмішка зів’яла на його обличчі. - Ви чули щось про парочку Керроу?
- Про тих двох смертежерів, що тут викладають?
- Вони не тільки викладають, - уточнив Невіл. - Вони стежать за дисципліною. Їм, цим Керроу, подобається карати.
- Щось типу Амбриджки?
- Ні, вона проти них - лагідне курчатко. Усі викладачі, якщо ми чимось завинили, повинні відсилати нас до когось з Керроу. Але вони стараються цього не робити, якщо вдається. Викладачі їх ненавидять не менше, ніж ми.
- Той тип Амікус, викладає те, що колись називали «захист від темних мистецтв» - бо тепер це просто темні мистецтва. Ми маємо випробовувати закляття «Круціатус» на учнях, яким призначено покарання...
- Що?
Гаррі, Рон і Герміона вигукнули це разом, і їхні злиті воєдино голоси луною прокотилися тунелем.
- Ага, - сказав Невіл. - Так я, до речі, заробив оце, - показав він на особливо глибоку рану на щоці, - бо відмовився виконувати це закляття. А от декому це дуже подобається. Креб і Ґойл отримують море кайфу. Це, мабуть, уперше вони хоч щось роблять краще за інших.
- Алекта, Амікусова сестра, викладає маґлознавство, це тепер обов’язковий предмет. Ми мусимо слухати її базікання, що маґли схожі на тварин, що вони тупі й брудні, і що вони загнали чаклунів у схованки, бо жорстоко до них ставились, але тепер відновлюється природний порядок речей. А оце я заробив, - він показав іншу рану на обличчі, - коли поцікавився, скільки маґлівської крові у неї та її брата.
- Нічого собі, Невіле, - сторопів Рон, - може, іноді варто притримувати язика?
- Ви її просто не чули, - не погодився Невіл. - Ви б теж не стерпіли. Крім того, якщо не дозволяєш їм сісти собі на голову, то це дає надію усім. Я це помітив ще по тобі, Гаррі.
- Але ж вони тебе використовували як точила для ножів, - зіщулився Рон, коли вони проходили повз ліхтар, і Невілові страшні рани стало видно ще чіткіше.
Невіл знизав плечима.
- Нічого. Вони не хочуть проливати багато чистої крові, тому катують нас потроху, коли ми стаємо занадто язикаті, але все одно вбивати нас не збираються.
Гаррі навіть не знав, що гірше - страхіття, про які розповідав Невіл, чи його буденний тон.
- Справжня небезпека загрожує лише тим, чиї друзі або родичі завдають їм серйозного клопоту за межами школи. Ці учні стають заручниками. Старий Ксено Лавґуд забагато дозволяв собі в «Базікалі», і смертежери зняли Луну прямо з поїзда,
