Третя крапля магії - Лариса Лешкевич

Здивований Сайм повторив заклинання ще раз – різкіше і наполегливіше.

Вперше стихія води не відгукнулася одразу на його заклик.

Серце молодого вождя затремтіло від поганого передчуття, але наступної миті гарячі струмені вже виривалися назовні, вогонь заревів і, зметнувшись, пішов під землю.

 – Мабуть, я надто легковажно ставлюся до стародавніх законів, — пробурмотів Сайм, відчуваючи холодну порожнечу всередині, ніби він пролив на землю не кілька крапель крові, а всю її, без залишку.

Він і раніше проводив ритуал самостійно, батько тільки спостерігав, стежив за тим, щоб все було правильно.

То чому цього разу заклик не спрацював, як належить? Може, здригнулась рука, може, голос зірвався від хворобливих спогадів, що раптом вкололи його серце?