💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Анна
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
Юрій
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Фентезі » Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг

Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг

Читаємо онлайн Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг
Гаррі зі шрамом-блискавкою й тягарем пророцтва... Чи ні? Чи померла б Невілова мама, рятуючи його, як Лілі, що померла заради Гаррі? Ясно, що так... а що, якби вона не зуміла захистити сина від Волдеморта? Чи тоді взагалі не було б жодного «Обранця»? Тільки порожнє місце там, де зараз сидить Невіл, і Гаррі без шраму, і цілувала б його перед сном рідна мати, а не Ронова?

- Гаррі, що з тобою? Ти якийсь дивний, - занепокоївся Невіл.

Гаррі здригнувся.

- Вибач... я...

- Що, мучить руйносмик? - співчутливо запитала Луна, дивлячись на Гаррі крізь свої величезні барвисті окуляри.

- Як... що?

- Руйносмик... Це невидимі тварючки, що залітають крізь вуха й розріджують мозок, - пояснила дівчина. - Я чула, як один тут дзижчав.

Вона ляснула руками в повітрі, наче ловила великих невидимих комах. Гаррі з Невілом перезирнулися й швиденько перевели мову на квідич.

Погода за вікнами поїзда була така ж мінлива, як і минуле літо; вони проминали смуги холодної мряки, а тоді знову опинялися під м’яким і ясним сонечком. Якраз під час такого просвітку, коли сонце було майже в зеніті, в купе нарешті завітали Рон з Герміоною.

- Хоч би скоріше привезли обід, бо я вже голодний як вовк, - простогнав Рон, падаючи на лаву біля Гаррі й потираючи живота. - Здоров, Невіле, привіт, Луно. Знаєш, що? - додав він, повертаючись до Гаррі. - Мелфой не виконує обов’язків старости. Сидить собі в купе з іншими слизеринцями, ми його бачили, коли проходили.

Гаррі зацікавлено випростався. Не в Мелфоєвому стилі було втрачати нагоду похизуватися своєю владою. Торік він цим захоплювався аж надміру.

- А як він відреагував, коли побачив вас?

- Показав отак, - Рон байдуже повторив непристойний жест рукою. - На нього це не схоже, правда? Тобто... оце схоже... - він ще раз повторив той самий жест, - але чому він не ходить і не чіпляється до першокласників?

- Не знаю, - відповів Гаррі, але його мозок напружено працював. А що, як Мелфой задумав щось страшніше, ніж чіпляння до молодших учнів?

- Може, він ніяк не забуде свій інквізиторський загін, - припустила Герміона. - Може, після цього йому бути старостою нецікаво.

- Навряд, - засумнівався Гаррі, - мені здається, що...

Та він не встиг викласти свою теорію, бо в цю мить двері відчинилися знову і в купе зайшла ні жива ні мертва третьокласниця.

- Я повинна вручити оце Невілові Лонґботому та Гаррі П-поттеру, - затнулася вона, зустрівшись поглядом з Гаррі, й зашарілася. Вона тримала два сувої пергаменту, перев’язані фіолетовою стрічкою. Спантеличені Гаррі й Невіл забрали сувої, адресовані кожному з них, а дівчина, спіткнувшись, вийшла з купе.

- Що це таке? - запитав Рон, коли Гаррі розгорнув свій сувій.

- Запрошення, - відповів Гаррі.

«Гаррі,

Я був би радий запросити тебе на скромний обід у купе «В».

Щиро твій професор Г.Е.Ф. Слизоріг»

- Що це за професор Слизоріг? - Невіл ошелешено дивився на власне запрошення.

- Новий учитель, - пояснив Гаррі. - Мабуть, доведеться йти.

- Але що йому від мене треба? - нервово запитав Невіл, ніби остерігався покарання.

- Уявлення не маю, - відповів Гаррі, та це було не зовсім так - уявлення він мав, а от доказів на його підтвердження не мав. - Слухай, - додав він, бо в голові в нього раптом зажевріла одна ідея, - накриймося плащем-невидимкою і по дорозі добре роздивимося, що там задумав Мелфой.

З цього задуму однак нічого не вийшло: просто неможливо було проштовхнутися в цьому плащі в коридорах, забитих учнями, які ніяк не могли дочекатися візочка з обідом. Гаррі неохоче запхав плаща назад у рюкзак. Його варто було носити хоч би для того, щоб уникнути прискіпливих поглядів. То з того, то з того купе постійно вискакували учні, щоб краще його роздивитися. Єдиним винятком була Чо Чанґ, яка, побачивши Гаррі, одразу втекла у своє купе. Проходячи повз скляні двері, Гаррі помітив, що вона гаряче щось обговорює зі своєю приятелькою Марієттою. Товстий шар гриму не міг цілком приховати розсипи прищів, що й досі не зійшли з її обличчя.

Коли вони підійшли до купе «В», то зразу помітили, що Слизоріг запросив не лише їх, хоча, судячи з ентузіазму, з яким Слизоріг їх привітав, Гаррі був найбажанішим гостем.

- Гаррі, мій хлопчику! - вигукнув Слизоріг, побачивши його, і аж підстрибнув. Його величезне черево під оксамитовою мантією, здавалося, займало все купе. Блискуча лиса голова та довгі сиві вуса сяяли під сонцем не менш яскраво, ніж золоті ґудзики його камізельки. - Радий тебе бачити, радий бачити! А це, мабуть, містер Лонґботом!

Невіл злякано кивнув. Слизоріг вказав їм жестом на єдині два вільні місця біля самих дверей, і вони посідали там один навпроти одного. Гаррі роздивився інших гостей. Упізнав одного слизеринця, свого однолітка - високого чорнявого хлопця з гострими вилицями й довгастими зизуватими очима; було там ще двоє семикласників, яких Гаррі не знав, а біля самого Слизорога забилася в куток, наче не розуміючи, як вона тут узагалі опинилася, Джіні.

- Ви з усіма знайомі? - запитав Слизоріг Гаррі й Невіла. - Блез Забіні одного з вами року...

Забіні навіть не поворухнувся, щоб привітатися, чи хоч показати, що він їх упізнав, і Гаррі з Невілом відповіли йому тим самим: ґрифіндорці й слизеринці принципово зневажали одні одних.

- Це Кормак Маклаґен, можливо, ви стикалися... Ні?

Маклаґен, кремезний юнак з цупким волоссям, підняв руку, а Гаррі з Невілом йому кивнули.

- ...оце Маркус Белбі, не знаю, чи...

Худорлявий і нервовий Белбі витиснув з себе усмішку.

- ...а оця чарівна панночка каже, що вас знає! - закінчив знайомити Слизоріг.

Джіні за Слизороговою спиною скривила Гаррі й Невілу гримасу.

- Як це приємно, - радо сказав Слизоріг. - Така нагода ближче з вами познайомитися. Нате, беріть серветки. Я взяв обід з собою, бо візочок, як я пригадую, спокушає локричними чарівними паличками, а травна система в старого чоловіка вже такого не подужає... Белбі, фазанчика?

Белбі здригнувся і взяв щось схоже на половинку холодного фазана.

- Я щойно розповідав Маркусові, що мав приємність навчати його дядька Дамокла, - пояснив Слизоріг Гаррі з Невілом, передаючи по колу кошик з булочками. - Видатний чарівник, видатний, і свій орден Мерліна він заслужив. Маркусе, а ти часто бачишся

Відгуки про книгу Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: