Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг
- «Патентовані чари для фантазій»...
Герміона спромоглася протиснутися до великого стенда біля прилавка й читала інформацію на звороті коробки з кольоровою фотографією привабливого юнака та розімлілої дівчини, що стояли на палубі піратської шхуни.
- «Одне просте закляття і ви переживете високоякісну, надзвичайно реалістичну півгодинну фантазію, що легко втискається в часові рамки звичайного шкільного уроку і практично не піддається виявленню (побічні ефекти включають відсутній вираз обличчя й незначне слиновиділення). Не продається неповнолітнім.» Знаєш, - Герміона подивилася на Гаррі, - це й справді дивовижні чари!
- За це, Герміоно, - пролунав голос у них за спиною, - можеш отримати один набір безкоштовно.
Перед ними стояв сяючий Фред у пурпуровій мантії, що напрочуд личила до його вогнистого волосся.
- Як ся маєш, Гаррі? - Вони потисли руки. - А що з оком, Герміоно?
- Ваш задерикуватий телескоп, - докірливо зізналася вона.
- Ти ба, я геть про нього забув, - забідкався Фред. - На...
Він вийняв з кишені якусь баночку і дав їй; вона боязко її розкрутила й побачила густу жовту пасту.
- Легенько намасти й за годину синця не буде, - порадив Фред. - Ми мусили винайти пристойний синцеусувач, бо й досі більшість наших виробів випробовуємо на собі.
Герміона нервувалася.
- А це безпечно?
- Аякже, - підбадьорив її Фред. - Ходімо, Гаррі, на екскурсію по крамниці.
Герміона мастила пастою синець під оком, а Гаррі пішов за Фредом у дальній кут крамнички, де побачив стелаж з картярськими і мотузяними фокусами.
- Маґлівські магічні трюки! - весело показав на них Фред. - Для таких диваків, як тато, що люблять маґлівські штучки. На цьому багато не заробиш, але потроху продається. Є вельми цікаві новинки... О, а ось і Джордж...
Фредів брат-близнюк енергійно потис Гаррі руку.
- Проводиш йому екскурсію? Ходімо, Гаррі, далі - туди, де робляться серйозні гроші... спробуй щось поцупити, пацан - заплатиш не тільки ґалеонами! - застеріг він малого хлопця, і той миттю висмикнув руку з барильця з написом: «Їстівні Чорні мітки - від них кого хочеш знудить!».
Джордж відсунув завісу за маґлівськими трюками, і Гаррі побачив темніше й не таке заюрмлене приміщення. Наліпки на коробках з товарами, що стояли тут на полицях, були не такі крикливі.
- Ми щойно розробили серйознішу партію товарів, - пояснив Фред. - Смішно, що з цього вийшло...
- Ти не повіриш, скільки людей, навіть тих, що працюють у міністерстві, не спроможні пристойно виконати закляття «щит», - повідомив Джордж. - Бо, звісно, не вчилися в тебе, Гаррі.
- Це правда... От ми й подумали, що щито-капелюхи - це було б кумедно. Тобто припрошуєш свого колегу тебе зачарувати, коли ти в цьому капелюсі, і стежиш за його обличчям, коли його закляття відскакує рикошетом на нього самого. Міністерство закупило п’ятсот штук для всього свого штату! І ми ще й досі отримуємо численні замовлення!
- То ми поширили асортимент, і випускаємо тепер щито-плащі, щито-рукавиці...
- ...тобто вони не надто поможуть проти непрощенних заклять, але проти дрібних і середніх замовлянь та пристріту...
- А тоді ми подумали, що нам треба зайняти всю нішу захисту від темних мистецтв, бо це ж бездонне джерело бабок, - завзято вів далі Джордж. - Просто кайф. Дивися - порошок «Розчинна темрява», імпортований з Перу. Дуже зручно, якщо треба швидко дати дьору.
- А наші детонатори-приманки просто розлітаються з полиць, ось поглянь, - Фред показав на кілька чудернацьких чорних предметів, схожих на сирени чи гудки, що й справді намагалися кудись зникнути, - кидаєш такий нищечком, а він тікає і видає десь удалині чудові голосні звуки, відвертаючи чиюсь увагу, якщо тобі це треба.
- Зручно, - визнав Гаррі.
- Тримай, - сказав Джордж, ловлячи пару штук і кидаючи Гаррі.
Молоденька білява відьма з короткою стрижкою визирнула з-за завіси; Гаррі побачив, що вона, як і весь персонал крамнички, була вбрана в пурпурову мантію.
- Пане Візлі й пане Візлі, вас чекає клієнт, який цікавиться жартівливим казаном, - сказала вона.
Гаррі дивно було чути, як Фреда й Джорджа назвали «панами Візлі», але вони сприйняли це як належне.
- Дякую, Верітіє, вже біжу, - відповів їй Джордж. - Гаррі, вибирай собі, що хочеш, добре? За наш рахунок.
- Я так не можу! - заперечив Гаррі, витягуючи гаманця, щоб заплатити за детонатори-приманки.
- Ти тут не плататимеш, - твердо заявив Фред, відпихаючи Гарріні гроші.
- Але ж...
- Ти дав нам позику для розкрутки, ми цього не забули, - з серйозним виглядом нагадав Джордж. - Бери, що хочеш, тільки не забувай казати людям, де взяв, якщо питатимуть.
Джордж побіг за завісу допомагати клієнтам, а Фред відвів Гаррі назад у головний відділ крамнички, де Герміона й Джіні й досі розглядали «Патентовані чари для фантазій».
- А ви, дівчата, ще не бачили наші спецпродукти серії «Чудовідьма»? - поцікавився Фред. - Прошу за мною, панночки...
Біля вікна було виставлено цілу купу яскраво-рожевих виробів, довкола яких завзято хихотіла зграйка збуджених дівчат. Герміона й Джіні завагалися, сторожко поглядаючи туди.
- Оце вони і є, - гордо пояснив Фред. - Кращого вибору любовного зілля не знайдете ніде.
Джіні скептично підняла брови.
- І що, вони діють?
- Аякже. Іноді й цілодобово, залежно від ваги обраного хлопця...
- ...і привабливості дівчини, - додав Джордж, вигулькнувши біля них наче з-під землі. - Але сестрі ми їх не продамо, - раптом насупився він, - бо за нею й так уже впадає не менше п’яти хлопців, настільки нам...
- Усе, що ви чули від Рона, - велика тупа брехня, - спокійно заперечила Джіні й нахилилася, щоб узяти з полиці рожевий горщичок. - Це що?
- Гарантоване виведення прищів за десять секунд, - пояснив Фред. - Чудово виводить усе - від фурункулів до вугрів, але не зіскакуй з теми. Ти зустрічаєшся з таким собі Діном Томасом чи
