Іскрані.Та, що прийшла із-за грані. - Айрін Єн Шанті

 -   А, це вони про Анрі - сміючись сказав дідусь - просто наш племінник, в черговий раз облажався, як каже молодь.

 -   Племінник?

 -   Ага, справа в тому що моя дружина і батько Крістоферсона, були братом і сестрою.

 - Нічого собі! Оце так поворот! - я подивилася на Нейтана - і ти мовчав?

 -   А це, щось би змінило? - насторожено запитав він.

 -   Так, все! - емоційно сказала я. На що всі напружилися і я пояснила - щонайменше, я б не загрожувала перервати імператорський рід. Мені вже зовсім “не посміхається” мати чоловіка-імператора! Ну, нічого тепер я візьмуся за нього!

Всі дружно розсміялися. І як на замовлення, з портальної кімнати пролунав сигнал, а через хвилину в вітальню увійшов Кріс і Анрі.

 -  О, а ось і племінник! - сміючись сказала я, дивлячись на Анрі - я тепер тебе на законних підставах виховувати буду. 

 -   В сенсі? Як? - запитав Анрі.

 -  Що значить: в сенсі, як? - зробивши серйозний вид і якомога суворіше сказала - Фізичною і розумовою працею! З сьогоднішнього дня твій розпорядок життя змінюється. До вісімнадцяти вечора ти займаєшся, тим чим звик. Все як завжди, а після і до відбою - ти в моєму повному розпорядженні. Скажу читати - читаєш, скажу копати - копаєш, прибирати - прибираєш, ну і так далі.

 -   Але, це ж рабство - почав обурюватися він - добре хоч до відбою.

 -  Ну, що ти дорогий племяш, яке рабство! - зроблене обурилася я - Це виховання! Виховання в тобі чоловіки, який поважає жінку, не дивлячись хто перед ним - імператриця або покоївка. Поки ти не зрозумієш, що жінка створена не для твоїх потреб, а для того щоб стати тобі помічницею і коханою, а ти для неї люблячий захисник і опора. Зрозумів?

 -   Зрозумів. - сказав він - і сів на диван взяв булочку і тільки встиг її відкусити, як я додала:

 -  А, і Анрі до “відбою” означає: буквально мною вимовлене слово “відбій”! - і ледь стримуючи сміх, від виразу його обличчя. Я зробила вигляд що п'ю каву.

 - Ну, Аріна! - простогнав він, на що отримав ляпаса від Дімаса, який сказав:

 -   Виконувати!

 -   Є, виконувати - похмуро промовив Анрі - чаю хоч дайте булочку запити.

Все, завіса! Прорвало всіх! Ми сміялися і жартували. Мені розповіли різні історії з дитинства Кріса і Нейта. І зі служби Луки і Саймона. І все це було добре, по сімейному.

Ну, потім підняли питання про прориви і всі стали відразу серйозними. І Дімас сказав: 

 - У пошуку інформації, на нас теж розраховуйте. Наша бібліотека теж велика.

 -  В тому то й справа, що інформації багато і вона різноманітна і не все стосується проривів. А часу не так вже й багато. Коли там наступний прорив? - сказала я.

 - Аріна, але ж ніхто не сказав що Ви повинні закрити прорив найближчим часом? - уточнив Кріс.

 -   Все вірно, Кріс. Але, гинуть маги! Поки ми будемо шукати потрібну інформацію, скільки ще їх загине?

 -  Ми, теж можемо допомогти, якщо можна - боязко сказав Дейв.

 - Ось - радісно вимовив Лука - ми дивимося у нас, Кріс і Анрі в імператорській бібліотеці, Андре і хлопці в академії, а ви у Леона. Впораємося! Головне досконально підготуватися, і Аріна навіть якщо з першого разу не вийде, не біда! Ми з цією проблемою століття, а ти тільки тут з'явилася і відразу хочеш вирішити наші проблеми.

 - Так, раніше ці проблеми мене не торкалися, а тепер це мій світ, мої друзі, і моя сім'я. І тут будуть рости наші діти, так що це вже і мої проблеми - сказала я і відчула як мене притиснули ще сильніше - Нейт, рідний ти мене задушиш.

 -   Ой, прости! - послабив він обійми - ти просто все вірно говориш. А злюся, що ти змушена в цьому брати участь!

 - Все, буде добре! Адже ми разом і до кінця.

 -  Гаразд, вже пізно - сказав Лука - я піду відпочивати, а ви спілкуйтеся. 

 - Ми, напевно теж підемо? - запитав Нейт.

І коли я кивнула, Саймон запитав:

 -   Ви залишитеся на ніч у нас?

 -   Так - сказала я.

 - Добре, тоді хвилин десять і кімната буде готова.

 - Спасибі, Саймон - сказала я - але кімнати Нейтана буде достатньо.

 - Добре - спокійно сказав він, хоча було видно, що він здивований.

 - А, я можу Аріна на півгодини відвести у тебе Нейта? - запитав серйозно Кріс.

 - Так, звичайно. Якщо він не проти - сміючись відповіла я - ти прямо, як у дружини його відпрошуєш.

 -   Ну, майже - відповів він.

-   Саймон, а Ви не покажете мені кімнату - запитала я встаючи, він ствердно кивнув - ну, тоді спокійною всім ночі! І Анрі, дозавтра! 

 -   Добре, я буду - відповідь він.

Я поцілувала Нейта і сказала, що нехай не нервує і вирішує питання скільки потрібно, я почекаю.

Саймон провів мене в уже знайому спальню. І перед тим як піти, сказав: