Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг
Біля самісіньких Гарріних ніг у кам'яну лаву влучило закляття. Лава розвалилася, а Гаррі зірвався на нижчу сходинку. Невіл упав, не перестаючи смикати ногами, але таки спромігся заховати пророцтво в кишеню.
- Давай! - Гаррі розпачливо потяг Невіла за мантію. - Відштовхуйся ногами...
Зробив ще одне колосальне зусилля - і Невілова мантія роздерлася зліва по шву. Кулька зі скловолокна вилетіла з кишені, і, перш ніж вони встигли її впіймати, Невілові неслухняні ноги штовхнули її ще далі. Кулька відлетіла метрів на три праворуч від них, стукнулася об сходи й розбилася. Вони отетеріло втупилися в те місце, приголомшені тим, що сталося, а в повітря знялася перламутрово-біла постать з неприродно збільшеними очима. Ніхто, крім них, її не помітив. Гаррі бачив, як ворушаться її вуста, але навколо лунало стільки вибухів, криків і волань, що не чути було жодного слова пророцтва. Постать замовкла й безслідно розчинилася.
- 'Аррі, п'обач мені! - Невілове обличчя викривилося з болю, а ноги й далі дриґалися. - П'обач, 'Аррі, я не 'отів...
- Уже не має значення! - крикнув Гаррі. - Вставай, треба звідси...
- 'Амбл'ор! - дивлячись над Гарріним плечем, вимовив Невіл і його спітніле обличчя раптом аж засяяло.
- Що?
- 'АМБЛ'ОР!
Гаррі озирнувся. У дверях до зали Мозку прямо над ними з піднятою чарівною паличкою стояв Албус Дамблдор. Обличчя його було бліде і люте. Гаррі відчув, ніби кожнісіньку клітину його тіла пронизало струмом - вони врятовані.
Дамблдор помчав униз повз Невіла й Гаррі, які вже й не думали тікати. Він був майже внизу, коли його помітив найближчий смертежер і відразу попередив решту. Якийсь смертежер кинувся тікати, дряпаючись по сходах рачки, наче мавпа. Дамблдорове закляття повернуло його назад так легко й невимушено, ніби той потрапив на гачок невидимої вудки...
Лише одна пара продовжувала двобій, мабуть, не помітивши Дамблдора. Гаррі бачив, як Сіріус, глузуючи, ухилився від Белатрисиного червоного струменя.
- Ану, ще! Ти ж здатна на більше! - вигукнув Сіріус, і його голос розійшовся луною в просторій залі.
Другий струмінь світла вдарив його прямо в груди.
Усмішка залишалася на його обличчі, але очі приголомшено розширились.
Гаррі випустив з рук Невіла, навіть цього не усвідомивши. Знову кинувся вниз, витягаючи чарівну паличку.
Дамблдор теж обернувся до підвищення.
Сіріус падав, здавалося, цілу вічність. Його тіло вигнулося зграбною дугою, і він повалився спиною на пошарпану завісу, що звисала з арки.
Гаррі помітив суміш страху й подиву на виснаженому, колись такому вродливому обличчі хрещеного батька, коли той падав у старезну арку і зникав за завісою, яка затріпотіла на мить, ніби від сильного вітру а тоді знову нерухомо завмерла.
Гаррі почув переможний крик Белатриси Лестранж, але знав, що це ще нічого не означає. Сіріус просто впав у арку і зараз вийде з другого боку...
Але Сіріус не виходив.
- СІРІУСЕ! - закричав Гаррі. - СІРІУСЕ!
Добіг до самого низу, уривчасто дихаючи. Сіріус там, відразу за завісою... Гаррі зараз його витягне...
Та коли він кинувся бігти до підвищення, Люпин схопив Гаррі за барки й не пустив.
- Гаррі, ти вже нічого не зробиш...
- Поможіть йому, врятуйте, він просто впав!
- ...пізно, Гаррі.
- Ми ще можемо його врятувати... - Гаррі несамовито виривався, та Люпин його не відпускав...
- Гаррі, ти вже нічого не вдієш... нічого... його вже немає...
- РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ШОСТИЙ -
Єдиний, кого він боявся
- Він є! - закричав Гаррі.
Він не вірив, не міг повірити. Щосили виривався з рук Люпина. Люпин не розумів, що за цією завісою ховаються люди. Гаррі чув їхній шепіт, коли вперше тут опинився. Сіріус просто зачаївся, сховався від них...
- СІРІУСЕ! - волав він. - СІРІУСЕ!
- Гаррі, він не повернеться, - сказав Люпин надтріснутим голосом, намагаючись утримати Гаррі. - Він не повернеться, бо вже пом...
- ВІН... НЕ... ПОМЕР! - заревів Гаррі. - СІРІУС!
Довкола ще щось діялося - безглузда метушня, спалахи нових заклять. Для Гаррі все це не мало значення, він не звертав уваги на закляття. що пролітали повз них. Ніщо не мало значення, тільки б Люпин перестав удавати, що Сіріус - який був зовсім поруч, он, за тією старою завісою - не може повернутися будь-якої миті, відкидаючи назад чорне волосся і прагнучи продовжити бій.
Люпин відтягнув Гаррі від підвищення. Гаррі не зводив очей з арки і вже аж сердився на Сіріуса, що той примушує на себе чекати...
Але вириваючись із рук Люпина, він поступово почав усвідомлювати, що Сіріус ще ніколи не змушував його чекати... Сіріус завжди ризикував усім, щоб тільки побачити Гаррі, щоб допомогти йому... якщо Сіріус не виходив з тієї арки, хоч Гаррі кликав його так розпачливо, ніби від цього залежало все його життя, то це можна було пояснити лише одним - Сіріус не може повернутися... Сіріус і справді вже...
Дамбддор зібрав уцілілих смертежерів посеред зали, зв'язавши їх невидимими мотузками. Дикозор Муді підповз туди, де лежала Тонкс, і намагався її оживити. За підвищенням усе ще блискало світло, лунали крики й стогони - то Кінґслі продовжував Сіріусів двобій з Белатрисою.
- Гаррі!
Невіл, одну за одною долаючи кам'яні лапи, оповз туди, де стояв Гаррі. Гаррі вже не виривався від Люпина, який усе ще про всяк випадок тримав його за руку.
- 'Аррі... мені 'ак 'рикро... - пробелькотів Невіл. Його ноги й далі безконтрольно витанцьовували. - Той 'оловік... 'Іріус 'Лек... 'о був 'вій 'руг?
Гаррі кивнув головою.
- Хвилинку, - тихенько сказав Люпин, спрямував чарівну паличку на Невілові ноги й промовив: - Фініте. - Закляття перестало діяти. Невілові ноги перестали смикатися. Обличчя в Люпина було бліде. - Треба... треба знайти інших. Де вони, Невіле?
Говорячи, Люпин відвернувся від арки. Здавалося, ніби кожне слово завдає йому болю.
- 'Они 'ишилися 'ам, - показав Невіл. - На 'Опа 'апав 'озок, але 'адаю, шо з ним усе 'аразд... а 'Ер'іона 'омліла, але 'ульс 'ув...
За підвищенням голосно бабахнуло й пролунав крик. Гаррі побачив, як Кінґслі впав, волаючи від болю. Белатриса Лестранж побачила Дамблдора й кинулася тікати. Дамблдор метнув у неї закляттям, але вона його відбила. Була вже на середині сходів...
- Гаррі... не смій! - крикнув Люпин, але Гаррі вже вирвався з його послабленої хватки.
