Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг) - Джоан Роулінг

- Не ваше діло, з ким я розмовляв, - огризнувся він.

Обвисле лице Амбридж напружилося.

- Ну що ж, - промовила вона своїм найнебезпечнішим фальшиво-солодким голосом. - Ну що ж, містере Поттере... я дала вам нагоду зізнатися добровільно. Ви відмовилися. В мене немає іншого вибору, як змусити вас силою. Драко... приведи професора Снейпа.

Мелфой поклав Гарріну чарівну паличку в кишеню мантії і вийшов з кабінету, криво посміхаючись, але Гаррі не звернув на це уваги. Щойно він збагнув. Як він міг про це забути! Думав, що тут не залишилося жодного члена Ордену, що нема кому допомогти врятувати Сіріуса - але він помилявся. Бо в Гоґвортсі ще був член Ордену Фенікса - Снейп.

У кабінеті панувала тиша, якщо не зважати на штурханину й шарпанину, викликану намаганнями слизеринців утримати Рона та інших затриманих. На килим крапала кров з Ронової губи, а він уперто намагався вирватися від Ворінґтона, що заломив йому руку за спину. Джіні не полишала спроб копнути по нозі шестикласницю, яка міцно скрутила їй обидві руки. Невіл увесь посинів, але й далі пручався, вивільняючись із Кребової хватки. Герміона робила безуспішні спроби відкинути Мілісент Булстроуд. А ось Луна дивилася собі у вікно, мовби їй тут було нудно.

Гаррі знову зиркнув на Амбридж, яка уважно за ним спостерігала. Напустив на лице незворушний вираз, коли в коридорі почулися кроки, і до кабінету увійшов спочатку Драко Мелфой, а за ним Снейп.

- Хотіли мене бачити, пані директорко? - запитав Снейп, байдуже глянувши на пари учнів, що й далі борюкалися.

- А-а, професор Снейп, - широко всміхнулася і підвелася Амбридж. - Так, мені потрібна ще пляшечка сироватки правди, і то якнайшвидше.

- Ви взяли в мене останню, щоб допитати Поттера, - відказав він, незворушно дивлячись на неї крізь масну завісу свого чорного волосся. - Ви ж не використали її всю? Я казав, що вистачить трьох крапель.

Амбридж почервоніла.

- Можете зробити ще трохи? - її голос став солодким, мов у дівчинки, що бувало завжди, коли вона лютувала.

- Авжеж, - підтвердив Снейп, скрививши губу. - Вона має настоюватися повний місячний цикл, тож буде готова десь за місяць.

- За місяць? - заволала Амбридж, роздуваючись, мов ропуха. - Місяць? Снейп, вона мені потрібна сьогодні! Я щойно впіймала Поттера, коли він використовував мій камін для спілкування з невідомою особою чи особами!

- Справді? - вперше виявив хоч якесь зацікавлення Снейп і подивився на Гаррі. - Мене це не дивує. Поттер ніколи не виявляв особливої пошани до шкільних правил.

Його холодні чорні очі пронизали Гаррі, але той не відвів погляду, а тільки щосили зосередився на своєму сні, прагнучи, щоб Снейп проник у його мозок і все збагнув...

- Я бажаю його допитати! - сердито повторила Амбридж, а Снейп відвернувся від Гаррі і знову глянув у її тремтяче від люті обличчя. - Бажаю, щоб ви забезпечили мене настійкою, яка змусить його розповісти мені правду!

- Я вже вам сказав, - незворушно відповів Снейп, - що запасів сироватки правди не маю. Хіба що ви хочете Поттера отруїти... отрута в мене є. І запевняю, що я з превеликим задоволенням підтримав би цей ваш задум... але більше нічим допомогти не можу. Біда тільки в тому, що більшість отрут діють надто швидко, не залишаючи жертві часу для зізнання.

Снейп знову глянув на Гаррі, котрий уп'явся йому в очі, розпачливо намагаючись переказати все без слів.

«Волдеморт напав на Сіріуса у відділі таємниць», - відчайдушно посилав він думку. «Волдеморт напав на Сіріуса...»

- Я призначаю вам іспитовий термін! - вереснула професорка Амбридж, а Снейп глянув на неї, здивовано піднявши брови. - Ви навмисне не хочете допомогти! Я сподівалася більшого! Луціус Мелфой завжди був про вас найвищої думки! Геть з мого кабінету!

Снейп іронічно їй уклонився і вийшов. Гаррі знав, що ось-ось буде втрачено останню нагоду повідомити Орден про те, що відбувається.

- Він напав на Гультяя! - крикнув Гаррі. - Напав на Гультяя там, де це заховано!

Снейп зупинився, тримаючи руку на клямці дверей.

- На Гультяя? - вигукнула професорка Амбридж, пильно поглядаючи то на Гаррі, то на Снейпа. - Що це за Гультяй? Де і що саме заховано? Що це все означає, Снейп?

Снейп озирнувся на Гаррі. Обличчя його було незворушне. Гаррі не знав, зрозумів той щось чи ні, але перед Амбридж не наважувався говорити відвертіше.

- Поняття не маю, - холодно відповів Снейп. - Поттере, коли я захочу, щоб ти кричав мені різні дурниці, я дам тобі лепетального напою. А ти, Кребе, послаб хоч трохи хватку. Якщо Лонґботом задихнеться, нам доведеться заповнювати безліч нудних паперів, а ще, боюсь, доведеться згадати про це у твоїй характеристиці, коли шукатимеш собі роботу.

Грюкнув за собою дверима, а Гаррі ще більше розгубився, адже Снейп був його останньою надією. Зиркнув на Амбридж. Вона була не менш розгублена. Важко дихала, не приховуючи злості й роздратування.

- Нехай, - витягла вона чарівну паличку. - Нехай... У мене нема вибору... йдеться не лише про шкільну дисципліну... це питання безпеки міністерства... так... так...

Здавалося, Амбридж сама себе в чомусь переконує. Вона нервово переступала з ноги на ногу, дивилася на Гаррі, постукуючи чарівною паличкою по долоні й важко дихаючи. Гаррі спостерігав за нею і почувався жахливо безсилим без чарівної палички.

- Поттере, ти мене змушуєш... я не хотіла, - і далі неспокійно тупцяла на місці Амбридж, - але іноді мета виправдовує засоби... впевнена, що пан міністр зрозуміє, що я не мала іншого вибору...

Мелфой втупився в неї голодними очима.

- Гадаю, закляття «Круціатус» розв'яже тобі язика, - тихо проказала Амбридж.

- Ні! - закричала Герміона. - Пані професорко... це незаконно.

Але Амбридж не звернула на це уваги. Обличчя її мало огидний збуджений, нетерплячий вираз, якого Гаррі в неї ще ніколи не бачив. Професорка підняла чарівну паличку.

- Пан міністр був би проти цього порушення закону, пані професорко! - крикнула Герміона.

- Корнеліус не переймається тим, про що не знає, - задихано проказала Амбридж і почала послідовно націляти чарівну паличку на різні частини Гарріного тіла, очевидно, вирішуючи, де болітиме найдужче. - Він так і не довідався, що це я торік наслала на Поттера дементорів, але все одно був радий нагоді