Моя СусІдка ВІдьма - Маріанна Ласкава
- а те, що він тебе дуру любить серцем, тому зілля спрацювало не так.. точніше спрацювало але справжня любов сильніша і все зламала.
- ох, Агнес...
- Ну а що? Ти ж сама це розумієш Соф!
- розумію...
- ну, от і роби висновки сіс..
- вже зробила..
- Розумничка, тоді продовжимо.. давай що там далі.
- вчора на вечірці, він був там із нею...
- З тією що замовила його?
- Так.
- дідько!!
- Так.
- І як пройшла зустріч?
- навіть згадувати не хочу!!
- так погано??
- ну..
- Софія!
- він упіймав мене, в коридорі, коли я була одна, сказав, що все згадав і все знає, і.
- Що?
- а те що, він мені це з рук не спустить, і покарає за це, і ще уточнив, що її не любить... не любив і не покохає!
- ось як ?
- так...
- А не сказав, кого любить?
- не сказав ... але натякнув ...
- що тебе??
- Так.
- ого..
- Так.
- тоді в чому проблема?
- у тому що він з нею, а я зі Стасом.
- ай та це фігня...
- Він інквізитор Агнес!
- це теж давно не заборона.
- ох, Агнес.. він не простий інквізитор, він у самому міністерстві працює, це взагалі верх!
- Ну і що? це теж фігня!
- для мене ні!
- Слухай сіс хоч раз поживи для себе, роби, те чого хочеш ти, те чого хоче твоє серце!
- Але.
- Ніяких "" але!!
- але я не можу....
- Можеш!!
- ні.
- просто, подумай, про це, гаразд?
- добре..
- І з хлопцем поговори.
- з яким?
- З ТИМ САМИМ!
- я подумаю..
- До речі скажи хто він.. хто цей сміливий викрадач серця моєї красуні і холоднокровної сестри.
- Ти будеш у шоці...
- Давай!!
- Рома Дідіков...
- Що??!! Той самий??? Той, що з тією....ну..
- так і так.
- дідько...
- знаю...
- Чесно не знаю що і сказати.
- І не кажи, і прошу нікому ні слова добре?
- ох, звичайно.
- Дякую..
- Що ж це все Соф?
- так і ні..
- що ще?
- як Олі?
- добре…
- Доглядай за ним.. гаразд?
- звичайно, Соф ... він милий котик тобі з ним пощастило ...
- Мій Олі? Милий котик??
- Ну так…
- Ти нічне путаєш?
- ні..
- Він точно не захворів?
- Та ні, все з ним добре ... ну хіба сумує за тобою ...
- дякую тобі за все… нехай ще в тебе побуде, так йому краще…
- Звичайно Соф.
- Ти найкраща Агнес
- знаю, тоді я піду ... поки твій цей Стас не повернувся.
- звичайно Агнес ... і він повернеться ще нескоро ....
- Тоді я пішла.
- Стій Агнес, Я тебе проведу ...
- дякую сіс..
І ми, мовчки, пішли, біля дверей вона сказала:
- Будь обережніша сестра.. я за тебе переживаю...
- І ти Агнесс.. будь обережна.
- Звичайно Соф.
І ми обійнялися.
- До зустрічі дорога...
- До зустрічі Агнесс.
Далі вона пішла, а я зачинила за нею двері, і пішла нагору, до своєї кімнати, вирішила посидіти на своєму сайті, перевірити, чи може замовлення з'явилися, але, на жаль, ні.
І тут я зрозуміла, млинець, здається, я вже за своїм Олі і справді скучила, за його вічними нотаціями, і вічним бурмотінням, що ж треба буде сказати Агнес нехай привезе мені його. Хоч він мене відволікти зможе, від думок про Рома, і діяння дурниць, і на шлях істинні наставить. А я навіть за нього не запитала нормально, жодного разу, млинець я погана відьма та господиня. Від цього я навіть розплакалася, і плакала поки, були сльози, потім просто відключилася і заснула.
