Іскрані.Та, що прийшла із-за грані. - Айрін Єн Шанті

Я поклала руку йому на груди в районі серця і промовила:

- Мила, ну-ка проявити! - і відразу ж через кілька секунд заструмувала темрява. Не знаю, що відчував Нейтан, але він раптом здригнувся. Я постаралася зробити вигляд, що мені все одно - Ну, привіт! - посміхнувшись, сказала я. А коли тьма, утворивши фігуру, присіла поруч я продовжила - Знаєш мила, не сумуй! Адже мені теж сумно, я вже звикла деякі речі вважати своїми. Але, я всього лише людина, а людям властиво помилятися! Мені потрібно піти. І так, я теж буду сумувати. Я не можу сказати, що буде далі, але давай домовимося: коли я поруч, ти можеш проявлятися. Адже це у нас з Нейтаном розбіжності в поглядах, а ти тут абсолютно ні до чого, тому з тобою ми будемо спілкуватися. Я буду з нетерпінням тебе чекати, до того ж, ти знаєш той наш маленький секретик! Я завжди тобі рада. І, ще одне прохання: не карай його сильно. Я не думаю, що він щось зробив спеціально, швидше за все, виникло якесь непорозуміння. І я обіцяю, що коли він буде готовий, ми поговоримо. І якщо буде можливо, повернемо все на свої місця. Ти бережи його, добре? - повернувшись до Нейтану, я натрапила на ошелешений взгляд.- Ясних світил, тобі Нейтан.