Іскрані.Та, що прийшла із-за грані. - Айрін Єн Шанті

Через деякий час відчула, що магія легенько стискає мою ногу.

- Ну, і що у нас сталося? Що тебе схвилювало, мила? - запитала я, відкладаючи книгу.

На моє запитання було отримано вельми оригінальну відповідь: сформувалася довга стрічка, яка потягнулася до моєї правої щоки і легенько натиснула, даючи зрозуміти що потрібно повернути голову вліво.

- Так, я зрозуміла. І, що ти мені хочеш показати? - запитала і, повернувши голову, побачила, що Нейтан відкрив очі, і намагається зрозуміти, де він знаходиться - ти ж моя, хороша!

Чоловік на мої слова повільно повернув голову. І ще деякий час намагався сфокусувати погляд, мабуть намагаючись усвідомити хто, знаходиться поруч із ним. А потім прийшло усвідомлення і на його обличчі емоції змінювали одна іншу від неймовірної радості, ніжності, надії, тривоги і невіри. А потім застигло вираз смутку.

- Вітання! - промовила я, повертаючись до нього таким чином, що я майже лежала на його грудях, поклавши голову на свої долоні - Як себе почуваєш? Нічого не болить?

- Все нормально, спасибі. Аріна, прости мене я ... Я, не повинен був цього допустити, але я не знаю, як це вийшло! Напевно, я втратив контроль - він так швидко все це говорив, що я не відразу зрозуміла, що він має на увазі.

- Оу, Нейт, дорогий тихіше! Все абсолютно нормально! - постаралася заспокоїти його - коли тебе принесли, то маги не могли змусити твою магію проявитися для того, щоб швидше пройшло загоєння. Я почула, що якщо твоя тьма не з'являться, то ти не виберешся. Тоді, я згадала про те, що сама просила тебе, в моїй присутність темряву не використовувати. Прости, але нам довелося з нею домовлятися. І як бачиш, ми як дівчатка знайшли спільний інтерес. Так що ну, як би ми впоралися.

- І як хлопці тебе сюди допустили?

- Ой, а то ти не знаєш, що мене неможливо зупинити, якщо я цього не хочу!

- Ти знову їх муштрувала чи що?

- Ну, хіба що зовсім трохи - тихо відповіла я.

- Ага, знаю я твоє зовсім трохи! Мабуть, знову вистроїла, як на плацу? - почав сміятися він - Так я вже хочу це бачити! Де всі?

- Всі сплять! - буркнула я - завтра побачитеся! А, зараз ти в повному моєму розпорядженні.

- Навіть так? Що ж, я теж абсолютно твій - вирвалося у нього але, не побачивши від мене негативних реакцій, продовжив - ну, і розкажеш, як тут мої дівчатка домовлялися? І який це у них спільний інтерес?

- Та так, нічого цікавого, просто я попросила, щоб вона тебе полікувала, а натомість пообіцяла, не бояться. Ось і все,

- І все? А загальний інтерес? - хитро примруживши очі, запитав.

- А можуть бути у великих дівчаток свої маленькі секрети? - відповіла питанням на питання.

- Мені подобається така твоя манера відповідати на мої запитання - реготнув він.

- Я врахую на майбутнє!

- Загальне? - запитав з якоюсь надією.

- А це пропозиція? Або констатація факту?

- І той, і інший варіант твоєї відповіді мене цілком влаштує! - сміючись, сказав він – Я відлучуся, до вбиральні, на пару хвилин? А потім продовжимо.

- Так звісно. Тобі допомога потрібна?

- Навіщо? - розгублено запитав Нейт.

- Дійти до ванни - вже сміючись, відповіла я - всього лише допоможу дійти.

- Ні, дякую - посміхнувся він – я повинен сам впоратися.

- Дивись, а то є впадеш, доведеться тебе тягнути за ногу.

- Ахах, не треба за ногу. Я впораюсь.

- Може, тобі поїсти поки, принести?

- Ні, не хочу.

- Добре, Нейтан, тоді я сходжу до себе переодягнуся і хвилин через десять повернуся. Тож не сумуй, я швидко!

Він тільки кивнув мені, і я поспішила до себе. Швидко привела себе в порядок, сходила в душ, одягла атласні легкі штани і сорочку з короткими рукавами. Повернулася в кімнату я раніше за Нейтана, буквально на кілька секунд. За цей час він теж встиг привести себе в порядок. Але, повернувшись до кімнати, було видно, що у нього зіпсувався настрій.

- Ну, і що сталося під час моєї відсутності?

- Аріна, все нормально.

- Добре, тоді будемо лягати спати, а то мене знову клонить в сон. А коли будеш готовий, обговоримо те, що так змінило твій настрій за такий короткий проміжок часу.

- Ти, що тут будеш спати? - якось дивно і розгублено запитав Нейт.

- Мені піти? - розгубилася я не менше

- Ні, не треба.

Я пройшла через всю кімнату і тихенько лягла на свою половину. Мені було незрозуміло, що змінилося за ті хвилини, що мене не було? Що могло статися? Цей його погляд. Незрозуміле питання. Що взагалі відбувається? Несподівано для себе виявила, що мені стало боляче від його слів. А, зараз ось мовчання. Це вбиває!

- Так, стоп! Це його проблеми, що він не хоче зараз розмовляти - подумала я і, розвернувшись до нього почала говорити - знаєш, я тут подумала, що ні! Я не буду чекати, коли ти будеш готовий до розмови. Я можу цього чекати день, два, рік. Але вся проблема в тому, що я не готова витрачати на це час. Тому вирішувати тобі, або ти зараз же мені все говориш про те, що відбувається, або я йду до себе. Я вважаю, що якщо щось не підходить, скажи прямо і чітко - проговорила я, але мені здається, що я розмовляю сама з собою. Він мовчав - Добре, я зрозуміла. Зараз, я піду, але попереджаю: ти повинен бути готовим до того, що твоя магія, сприйме мій відхід як зраду. Тому я хочу зараз поговорити з нею, я не хочу, щоб вона вважала мене шахрайкою!