Історія однієї з фей - Тетяна Собчук
— А ось та сама книга, яка з'явилася водночас з вітражом, — привернула увагу директор.
— Можна її почитати? — запитала я.
— Спробуйте, — з цікавістю сказала жінка, — але чи зможете.
— Кеті, — покликав мене Річард, — можна тебе на хвилинку?
Відійшовши на невелику відстань, щоб нас не почула Міс Емеролд, він продовжив.
— Ти впевнена?
— Ні. Але іншого шляху немає. Це єдиний варіант.
— Будь обережна.
— Добре.
Підійшовши до книги, відчула її енергію. А коли доторкнулася до неї, то вона так само засвітилася і одразу відкрилася. А коли прочитала пророцтво, то відбулося дещо незвичайне... Мене підняло в повітря. Книга направила промінь світла. І розпочалося перетворення. Сукня стала більш веселкова, пишна та коротша з відкритими плечима та тоненьким сріблястим поясом. На ногах кришталеві босоніжки на тоненькому каблучку. Крила стали трошки більшими та ще прозорішими, а на світлі переливалися всіма кольорами веселки. Волосся залишилося розпущене, а по боках зібране та закріплене заколочками з маленькими крильцями. На голові з'явилася невеличкого розміру кришталева діадема. Також відчула зміну сил. Її начебто стало більше. Але це було не страшно, а навпаки приємно. Я не боялася цих змін. Була впевнена в своїх нових силах.
Після цього перевтілення я своїми силами опустилася на землю. Річард був в захваті. А директор стояла мов вкопана.
— Кеті, — звернувся хлопець до мене після приземлення, — як ти? Все гаразд? Нічого не болить?
— Все чудово! — радісно відповіла я, — я вже знаю якими силами володію та як ними керувати.
— Невже?
— Так. Це передалося з книги під час перевтілення.
— Перепрошую, — подала голос Міс Емеролд, — я правильно розумію, Леді Катаріна, щойно отримала силу з давнього пророцтва?
— Так, все вірно, — відповіла я жінці, — пробачте, що не повідомили Вам раніше.
— Ми не знали, як це пояснити, — сказав хлопець, — тому і не говорили.
— А тепер Ви, Леді Катаріно, — звернулася директор, — наймогутніша фея.
— Так, — відповіла я.
— Кеті, Річарде, ви тут? — це був голос Глорії.
— Так, ми тут, — відповів їй хлопець.
— З вами все гаразд? — запитала Джесс.
— Так, — відповіла вже я.
Після того як Міс Емеролд переосмислила всю отриману інформацію, ми вийшли з секретної секції. Дівчата були в захваті від нової мене. Через пару хвилин я вернула свій звичайний одяг, щоб не привертати ще більше уваги.
— І що тепер? — запитала Глорія.
— Їдьмо додому, — відповіла я, — у нас з'явилося багато роботи.
— Це ще якої? — запитав Річард.
— Потрібно все записати, — з посмішкою відповіла я, — на всякий випадок.
Ми розсміялися і зібралися повертатися додому.
КІНЕЦЬ
Кінець