Казки Чаробору - Ольга Соболєва

- Все! – Ярослава роздратовано тупнула ногою. - З мене досить! Взагалі мене за дитину дурну тримаєте.

Дівчина вискочила на галявину і навіть не захопила з собою кошик, лише рисеня, одразу знову заснуло в неї за пазухою. Наче гнівний вихор, Ярослава поспішила додому. Спочатку їй дуже подобалося в Чароборі. Люди навколо постійно розповідали якісь легенди, справляли гарні свята, а Ягинішна сильно не навантажувала помічницю завданнями. Зате давала їй дах, цікаві історії та смачні рецепти. Не літо, а справжній курорт. Ось тільки аж надто зверхньо деякі ставилися до неї. Такі жарти не смішні! Виставляють її дурною всі, кому не ліньки.

Та раптом дівчина зрозуміла, що загубилася. Розвилка здалася їй незнайомою, а ліс навкруги занадто густим та диким.

- Добігалася таки! – з розпачем вигукнула вона. – І що тепер робити? Кликати лісову фею на допомогу?

- В нас такі не водяться, - пролунав раптом за спиною ніжний дівочий голос.