💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Фентезі » Ми - дракони - Тала Тоцка

Ми - дракони - Тала Тоцка

Читаємо онлайн Ми - дракони - Тала Тоцка

А коли їм з Дастіаном загадали голяка моравів зображати? Ейнар досі пам'ятає поблискуючі очі і закушені губки своїх наречених. Зате вони з хлопцями розквиталися з пустунками на славу, коли влаштували гру в кості на роздягання. І при цьому всі діви як одна чисті та непорочні, жоден девін не підкопається, навіть такий спритний, як Рас.

Лише коли Ейнар запросив Івейну на обряд сяйва в Леарну, вона ожила не надовго, але рівно до тих пір, поки не побачила портрети наречених. І адже він не просто так показав їх. Нехай зараз він і не сміє не ослухатися батька, і змушений запросити Іві на обряд, але вибрати його потім точно ніхто не змусить. Так що чесно буде, якщо у неї відразу не залишиться ніяких надій.

Сьогодні ж Ейнар дивився і очам своїм не вірив. Куди поділося все збентеження? Вранці Івейна принесла їм сніданок і лише тільки увійшла, він сам не знає чому підтягнувся, пригладив волосся і сів рівніше. Дастіан той взагалі сидів, немов палицю проковтнув. Вона тримала себе з такою гідністю, з такою впевненістю, що Ейнар лише диву давався. Це що ж з нею таке сталося?

І яке ж його справжнє ставлення до Ів? Принц задумався і приспустив поводи. Що йому за думки взагалі лізуть в голову? Це Дастіан з Расом винні, покинули його одного, а самі обліпили карету, в якій їхали Іві з матусею.

Он Дастіан хіба що в вікно карети не вліз, а Ів теж хороша, висунулася з віконця і щебече з ним. І Рас поруч піддакує. Ейнар би теж послухав, так там вже не втиснешся, а з іншого боку летіти, багато радості з сенорою Верон розмовляти. Ні, вона чудова жінка, та ось Ейнару більше хочеться знати, яким там медом Дастіану намазано.

Геронський спадкоємець, звичайно, не збирався називати Івейну своєю нареченою, Амарілія з Тальяною на цю роль підходили ідеально, оскільки свої відносини з майбутньою дружиною Ейнар розглядав виключно через спальню. А за якою пітьмою йому ще потрібна дружина? Обидві дівчата ладні, ні з однією з них в подружньому ліжку ніяких проблем у Ейнара не виникне, в іншому ж, будьте ласкаві, кожен сам по собі.

А ось з Іві виникли б. Ейнар не міг розгледіти її фігурку під мішкуватою селянською сукнею, але по-всьому видно, що вона досить худенька і незграбна. Тим більше з Ів обмежити відносини стінами спальні не вийшло б ніяк, з нею це просто неможливо.

Амарілія і Тальяна обидві манірні й дурнуваті, Ейнара вистачало на спілкування з кожною з них не більше, ніж на годину, там він вже починав нудьгувати, поглядати у вікно або на двері, мріючи втекти. Не будеш же з дружиною грати в фанти або в кості на роздягання, ну справді ж! Ів зовсім інша, з нею вже точно не вийде, щоб кожен «сам по собі».

Судячи з того, що Дастіан вже з півгодини, роззявивши рота, з очевидним задоволенням слухає розповідь Івейни, йому й справді цікаво. Ейнару з Іві теж завжди було цікаво, поки вона не стала безпорадно червоніти і смикати поділ сукні в його присутності.

Наприкінці шляху наслідного принца Герони вже безмежно дратував незрозумілий інтерес друга до своєї... обраної?

Ейнар Астурійський зовсім заплутався. Хвала Небесному Богу, внизу вже вимальовувалися обриси столиці Герони — залитої сонцем і потопаючої в зелені і квітучих чагарниках Леарни.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Відгуки про книгу Ми - дракони - Тала Тоцка (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: