Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця - Террі Гудкайнд
Ніккі зітхнула.
— Адже це може означати тільки те, що сфера дії заклинання Вогняного Ланцюга збільшилася: тепер воно поширилося і на все навколишнє.
— Всеосяжне зараження, — ледь чутно вимовив Річард.
— Якщо це дійсно так, — уклала Ніккі, — То виходить, що, незалежно від того, з чим пов'язані метаморфози, які відбуваються тут в гробниці, наше першочергове завдання полягає в тому, щоб повністю відкотити назад дію заклинання Вогняного Ланцюга. Викликане шимами зараження оселилося в магії, і почало тепер поїдати нашу пам'ять, щоб не дозволити нам його знищити.
Такий лякаючий висновок ввів Річарда в деяке замішання. Тим не менше, він знав, що воно не позбавлене сенсу.
Тепер він повинен був турбуватися не тільки про Джегана, який ось-ось увірветься в палац, але і про те, наскільки глибокий пролом в заклинанні Вогняного Ланцюга це зараження може прогризти, намагаючись уникнути свого знищення.
Адже магія неусвідомлено реагувала, захищаючись від руйнуючих її факторів, щоб зберегти свою сутність. Що ж стосується шимів, то знищення магії якраз і було їх метою, і те зараження, яке вони залишили після свого пришестя, було їх зброєю для досягнення найкращого результату.
Ймовірно, для магії подібні оборонні заходи були відповіддю на втручання шимів. Подібно гострим шипам чагарнику, які захищали рослину, і були її засобом самооборони, це був пасивний вид оборони самої магії, адже шипи — просто безумовні рефлекси, її спосіб виживання.
— Нам потрібно повністю повернути назад дію заклинання Вогняного Ланцюга, поки не стало надто пізно, — нарешті вимовив Річард, звертаючись до Ніккі. — І ми повинні зробити це перш ніж забудемо, чому ми так вирішили. Я повинен закликати силу магії Одена, щоб зуміти повернути закляття у зворотний бік.
— Річард, але нам для цього потрібні шкатулки Одена, — нагадала йому Ніккі.
— Дійсно! Я навіть знаю, де їх можна дістати: дві знаходяться в лапах Джегана, а третьою заволоділа Відьма. І нам всього-навсього, якихось чином, потрібно просто зібрати їх всі разом.
— З тих пір, як Сікс стала виконувати розпорядження Джегана, нападаючи на наші війська в Старому Світі, — промовила Ніккі, — Я думаю, що вона все ж люб'язно поділиться з ним останньою з шкатулок.
Річард знову провів пальцем по напису на труні Паніза Рала.
— Я вважаю, ти права. Це — лише питання часу, коли Джеган роздобуде всі три шкатулки, якщо, звичайно, він вже це не зробив.
— Тим не менш, у нас є дещо, чого вони потребують, — сказала Ніккі.
— І що ж це?
— Сад Життя. Після того, як я переклала «Книгу Життя», я прийшла сюди, щоб подивитися на нього з абсолютно іншого боку. Книга підтвердила деякі з висновків, до яких я прийшла раніше, коли в останній раз тут була.
Зараз я сприймаю Сад Життя через призму магії Одена. Я вивчила і розташування самого приміщення, і кількість освітлення в ньому, і розміщення кутків кімнати по відношенню до зірок, використовуючи карти зоряного неба, і те, яким чином сонце і місяць перетинають його.
Я також проаналізувала області в межах кімнати, де магія Одена, могла б бути покликана — виявилося, що вони розташовуються в певному порядку, утворюючи в сукупності цілий комплекс з безлічі складових елементів.
Річард був заінтригований.
— Ніккі, ти хочеш сказати, що Сад Життя насправді є основним елементом, щоб відкрити скриньки?
— Так. Сад Життя був побудований певним чином, для забезпечення всіх необхідних умов, контрольованих самим садом, щоб вивільнити магію Одена.
Річард повинен був ще раз подумати над усім цим, перш ніж бути впевненим у тому, що висновки Ніккі були вірними.
— Ти хочеш сказати, що Джеган повинен обов'язково увійти в цю кімнату, щоб відкрити правильну шкатулку?
Ніккі знизала плечима.
— Якщо, звичайно, він не захоче звести свій власний сад, подібний цьому. Цей варіант я не виключаю, але, проте, всі необхідні складові елементи зібрані саме тут — в Саду Життя. Без них, швидше за все, нічого не вийде. Відтворення подібної конструкції, стане досить таки складним завданням для реалізації.
— Але це все-таки можливо, адже так?
— Річард, Джегану, по-перше, будуть потрібні оригінальні джерела, по плану яких споруджувався Сад Життя. По-друге, йому знадобиться допомога не тільки чаклунок, але і чарівників. А відчуваючи брак в необхідної інформації, для самостійного вирішення такого складного завдання, він повинен буде вивчити Сад Життя зсередини. Єдине практичне рішення для Джегана складалося б у тому, щоб продублювати те, що вже побудовано, де всі необхідні умови вже виконані.
— Добре, Ніккі, якщо йому вдасться, проникнути сюди, щоб все самостійно вивчити, так чому ж йому тоді просто не скористатися Садом життя.
Ніккі порівнялася поглядом з Шукачем.
— Точно в яблучко, Річард.
Річард важко зітхнув, усвідомлюючи, наскільки вони з Ніккі були далекі від істинних намірів Джегана.
— Тепер я розумію, що як це не дивно, він ще досі не спробував відкрити шкатулки. Адже спочатку, йому потрібно добратися сюди. Взяття Народного Палацу завжди було для нього найважливішою складовою його плану. І протягом усього цього часу Джеган прекрасно знав, що йому потрібно робити.
— Здається, так і є, — визнала Ніккі.
Трохи несподівано на вході виникла Бердіна, вона переступила через розплавлену арку і увійшла в гробницю.
— Лорд Рал, ось ви де.
Річард обернувся.
— У чому справа?
— Я знайшла цю книгу, — сказала вона, тримаючи її перед собою. Крокуючи через кімнату, вона розмахувала томом, як ніби це могло роз'яснити її появу, — лорд Рал, книга написана древнєд'харіанською мовою. Коли я перевела дещо і розповіла Верні про що в ній йдеться, то вона сказала мені негайно принести цю книгу Вам.
Ніккі вихопила книгу у Бердіни відразу, як тільки Морд-Сіт витягнула руку вперед. Сестра відкинула обкладинку і почала вивчати текст.
— Так, про що ж ця книга? — Запитав
