Сильмариліон - Джон Рональд Руел Толкін

андуне «захід сонця, захід» — як в Андуніе; синдарський відповідник — аннун, пор.: Аннумінас, Геннет-Аннун («вікно на захід сонця» в Ітіліені). Прадавній корінь цих слів — нду — має значення «вниз, із висоти» і присутній у квенійському нумен — «шлях сонця, що сідає; захід» та синдарському дун — «захід», пор.: дунедайни. Адунайське слово адун (Адунахор, Анадуне) є запозиченням із елдарської говірки.

анка «щелепи» — як в Анкалаґон (щодо другого складника цієї назви див.: алква).

анна «дар» — як в Аннатар, Меліан, Яванна; той самий корінь — у слові Андор — «Дарований Край».

аннон «великі двері чи брама», форма множини — еннин — як в Аннон-ін-Ґелиз; пор.: Мораннон — «Чорна Брама» Мордору — та Сіраннон — «Прибрамний Потік» Морії.

ар- «поруч, поза» (звідси квенійське ар — «і», синдарське а); можливо, як в Араман — «ззовні Аману»; пор. також: (Нірнает) Арноедіад — «(Сльози) без (поза) ліку (-ом)».

ар(а)-«високий, шляхетний, королівський» — присутнє в дуже багатьох назвах: Арадан, Арезель, Арґонат, Арнор тощо; поширений корінь арат— як в аратари — й арато — «переможець, знаменитість», наприклад, Анґрод (від Анґрато), Фінрод (від Фіндарато); також аран — «король» — як в Аранрут. Ерейніон — «нащадок королів» (ім’я Ґіл-ґалада) — це форма множини від аран; пор.: Форност-Ерайн — «Усипальниця Королів» в Арнорі. Звідси походить префікс Ар- в адунайських іменах королів Нуменору.

аріен (мая Сонця) походить од кореня ас-, а також від квенійського аре— «сонячне світло».

атар «батько» — як в атанатари (див.: Атани в «Покажчику»), Ілуватар.

банд «в’язниця, ув’язнення» — як в Анґбанд; від початкового мбандо, від якого походить квенійська форма Мандос (синдарське Анґбанд = квенійському Анґамандо).

бар «помешкання» — як у Бар-ен-Данвез. Прадавнє слово мбар (синдарською — бар, мовою квенья — мар) означало «дім», як для окремих осіб, так і для цілих народів, — а тому це слово часто трапляється у власних назвах місць, як-от Брітомбар, Дімбар (перша частина цього слова означає «сумний, похмурий»), Елдамар, Вал(і)мар, Віньямар, Мар-ну-Фамар. Марділ — ім’я першого Правлячого Намісника Ґондору — означає «відданий дому» (себто дому Королів).

барад «вежа» — як у Барад-дур, Барад-Ейтель, Барад-Німрас; форма множини — як у Емин-Берайд.

белеґ «могутній» — як у Белеґ, Белеґаер, Белеґост, Лаер Ку Белеґ.

браґол «раптовий» — як у Даґор-Браґоллах.

бретіл імовірно, означає «срібна береза»; пор.: Німбретіл — березові ліси в Арверніені, а також Фімбретіль — одна з дружин ентів.

бріт «гравій» — як у Брітіах, Брітомбар, Брітон.

вал- «сила» — як у валари, Валакірка, Валаквента, валараукари, Вал(і)мар, Валінор. Початково основою було бал-, що збереглось у синдарському балан, белайни (валари) та балроґ.

вен «діва», поширене закінчення — як у Елезвен, Морвен.

вінґ «піна, бризки» — як в Елвінґ, Вінґілот (тільки у цих двох назвах).

газод як у Газодронд (переклад назви Кгазад-дум) — так звуками синдарської мови було передано кгазади.

гауз «курган» — як у Гауз-ен-Арвен, Гауз-ен-Еллет тощо.

геру «володар» — як у Герумор, Герунумен; синдарське гір —як у ґоннгіррими, рогіррими, Барагір; гіріл — «володарка» — як у Гірілорн.

гім «прохолодний» — як у Гімлад (і Гімрінґ?).

гіни «діти» — як в еругіни (Діти Еру); Нарн і Гін Гурін.

гіт «імла» — як у Ґітаеґлір, Гітлум (також у Нен-Гітоел — озеро Андуіну). Гітлум — синдарська адаптація квенійського Гісіломе, адже саме так назвали цю територію нолдорські вигнанці (квенійське гісіе — «імла», пор.: гісіме — назва одинадцятого місяця, «Володар Перстенів», «Додаток D»).

гот «юрба, зграя» (практично завжди з негативним відтінком) — як у Тол-ін-Ґаурот; також у Лосс(г)от — Сніговик із Форохелу («Володар Перстенів», «Додаток А», І, ііі) та ґламготи — «галаслива зграя» — так називали орків.

г'ярмен «південь» (мовою квенья) — як у Гярментір; гар-, гарн-, гарад синдарською.

ґаер «море» — як у Белеґаер (і в синдарському ймені Оссе — Ґаерис). Вважають, що це слово походить від основи ґая — «трепет, страх» — і що так елдари назвали безкрає та жахливе Велике Море, коли вперше потрапили на його береги.

ґаур «вовкулака» (від кореня нґвав— «виття») — як у Тол-ін-Ґаурот.

ґваіт «народ» — як у ґваіт-і-мірдайн; пор.: Енедваіт — «Середній народ» — так називали землі поміж Сірим Потоком та Ізеном.

ґват, ват «тінь» — як у Делдуват, Ефель-Дуат; також у Ґватло (ріка Сірий Потік в Еріадорі). Споріднені форми бачимо в Еред-Ветрін, Тгурінґветіль (це синдарське слово вживається на позначення тьмяного світла, а не тіні, що падає від предметів: вона називалася морхайнт — «темні обриси»).

ґіл «зірка» — як у Даґор-нуін-Ґіліат, Осґіліат (ґіліат — «сонм зірок»); Ґіл-Естель, Ґіл-ґалад.

ґіріт «трепетний» — як у Нен-Ґіріт; пор.: також ґірітрон — синдарська назва останнюю місяця в році («Володар Перстенів», «Додаток D»).

ґлін «блиск» (особливо щодо очей) — як у Маеґлін.

ґолоз Синдарська форма квенійського нолдо; див.: гул. Множина — ґолозріми та Ґелиз (як в Аннон-ін-Ґелиз).

ґонд «камінь» — як у Ґондолін, Ґондор, ґоннгіррими, Арґонат, сереґон. Король Турґон назвав своє таємниче місто мовою квенья — Ондолінде (квенійське ондо = синдарському ґонд, а лінде означає «спів, пісня»); та в легендах юно більш відоме під синдарською назюю Ґондолін, яку, ймовірно, тлумачили як ґонд-долен — «Прихована Твердиня».

ґор «жахіття, страх» — як у Ґортаур, Ґортол; ґорот має те саме значення й у подвоєному вигляді трапляється в Ґорґорот, Еред-Ґорґорот.

ґрот (ґрод) копальня, підземна оселя» — як у Менеґрот, Ноґрод (можливо, також у Німродель — «володарка білої печери»). Ноґрод початково був Новрод — «порожниста копальня» (звідси переклад «Печерна Будова»), та згодом назву змінили під впливом слова науґ — «гном».

ґул «чаклунство» — як у Дол-Ґулдур, Мінас-Морґул. Це слово походить од тієї самої стародавньої основи нґол-, яку бачимо у слові нолдори; пор.: квенійське ноле — «тривале навчання, премудрість, знання». Та синдарське слово набуло загрозливішого смислового відтінку, бо часто вживалося зі складовою морґул — «чорна магія».

ґурт «смерть» — як у Ґуртанґ (див. також: Мелкор у «Покажчику»).

даґор «битва»; тут коренем є ндак-, пор.: Гауз-ен-Нденґін. Ще одна похідна від нього —Даґнір (Даґнір Ґлаурунґа — «Убивця Ґлаурунґа»).

дае «тінь» — як