Межа Фундації - Айзек Азімов

— Дурниці. Його вислали на найсучаснішому флотському зорельоті? Що за дурнем треба бути, щоб не бачити, що він має спеціальне завдання від вашої старої? Кого вона сподівається пошити в дурні?

— І яке це мало бути завдання?

— Мабуть, знайти планету Гею.

На обличчі Коделла поменшало веселощів. У його погляді з’явилася незвична суворість.

— Я розумію, що у вас немає непереборного бажання вірити моїм словам, пане посол, але я звертаюся до вас з особливим проханням повірити мені в цьому єдиному разі. Ані мер, ані я не чули про Гею тоді, коли Тревіза відправили у вигнання. Уперше ми дізналися про неї лише днями. Якщо ви в це повірите, ми зможемо говорити далі.

— Я прикручу свою схильність до скептицизму рівно настільки, щоб це прийняти, директоре, хоча це й важко.

— Ви маєте цілковиту рацію, пане посол, і хоча я й надав своїм твердженням офіційності, це тому, що за таких умов ви можете зрозуміти, що вам доведеться відповісти на деякі запитання і це не буде аж так приємно. Ви кажете про Гею так, ніби цей світ вам знайомий. Як так виходить, що ви знаєте те, що не відомо нам? Хіба це не ваш обов’язок — дбати, щоб ми знали все, що знаєте ви, про політичну одиницю, до якої вас призначили?

— Гея не є частиною Сейшеллського Союзу, — м’яко відповів Тубінґ. — Можливо, її взагалі не існує. Невже я маю передавати на Термінус усі казки, що їх розповідають про Гею забобонні нижчі класи Сейшелла? Одні кажуть, що Гея розташована в гіперпросторі. Інші подейкують, ніби цей світ якимось надприродним чином захищає Сейшелл. Ще інші — що планета відправила Мула грабувати Галактику. Якщо ви плануєте сказати сейшеллському урядові, що Тревіза відправили на пошуки Геї і що п’ять сучасних кораблів флоту Фундації летять йому на допомогу, вони вам ніколи не повірять. Простолюд, можливо, і любить казки про Гею, але уряд — ні. І їх не переконаєш, що в це вірить Фундація. Вони вирішать, що ви хочете змусити Сейшеллський Союз увійти до складу Федерації Фундації.

— А що, як ми справді це плануємо?

— Це буде фатально. Скажіть, Коделле, коли за п’ятсотлітню історію Фундації ми вели загарбницьку війну? Ми вели війни для того, щоб не дати завоювати нас самих (і раз програли), але жодна війна не результувала в розширення нашої території. До Фундації приєднували шляхом мирних угод. До нас приєднувалися ті, хто бачив у цьому користь.

— Хіба так сумнівно, що Сейшелл побачить вигоду в приєднанні?

— Вони цього не побачать, доки наші кораблі залишатимуться біля їхніх кордонів. Відведіть їх.

— Це неможливо.

— Коделле, Сейшелл — це чудова реклама доброзичливості Федерації Фундації. Вони майже оточені нашою територією, перебувають в абсолютно вразливій позиції, але до сьогодні були в безпеці, рухалися власним шляхом, мали змогу вільно зберігати свою антифундаторську зовнішню політику. Як іще ми можемо продемонструвати всій Галактиці, що нікого не змушуємо, що приходимо до всіх із дружніми намірами? Якщо ми захопимо Сейшелл, то отримаємо те, що, по суті, і так уже маємо. Зрештою, ми контролюємо їх економічно, хоча й тихо. Але якщо ми захопимо їх військовою силою, то покажемо всій Галактиці, що стали експансіоністами.

— А якщо я скажу вам, що нас справді цікавить Гея?

— Тоді я повірю вам не більше, ніж Сейшеллський Союз. Цей чоловік, Тревіз, надсилає мені повідомлення про те, що він на шляху до Геї, і просить передати це на Термінус. Я роблю це проти власної волі, бо мушу, але ще не встигла охолонути гіперпросторова лінія, як флот Фундації вже знявся з якоря. Як ви дістанетеся Геї, не пройшовши сейшеллського простору?

— Мій дорогий Тубінґу, ви точно не чуєте власних слів. Хіба не ви сказали мені лише кілька хвилин тому, що Гея, якщо вона взагалі існує, не є частиною Сейшеллського Союзу? І, думаю, ви знаєте, що гіперпростір вільний для всіх і не є частиною території жодного світу. Як тоді може Сейшелл скаржитися, якщо ми рушимо з території Фундації (де стоять зараз наші кораблі) через гіперпростір на геянську територію і, поки будемо летіти, не захопимо жодного кубічного сантиметра території Сейшелла?

— Коделле, на Сейшеллі не будуть тлумачити події так. Гею, якщо вона взагалі існує, зусібіч оточено Сейшеллським Союзом, і хоча вона й не є його політичною частиною, є прецеденти, що роблять такі анклави фактичними частинами території довкола, якщо це стосується бойових кораблів ворога.

— Наші кораблі — це не кораблі ворога. У нас мир із Сейшеллом.

— Кажу вам, Сейшелл може оголосити війну. Вони не сподіватимуться виграти її за допомогою військової переваги, але така війна спричинить хвилю антифундаторської діяльності по всій Галактиці. Нова експансіоністська політика Фундації призведе до виникнення союзів, спрямованих проти нас. Деякі члени Федерації почнуть замислюватися над тим, щоб розірвати з нами зв’язки. Ми цілком можемо програти війну через внутрішній безлад, а тоді процес зростання, що так добре слугував Фундації ці п’ятсот років, поза сумнівом, зміниться на протилежний.

— Годі, годі, Тубінґу, — байдуже відповів Коделл. — Ви говорите так, ніби п’ятсот років — це ніщо, ніби ми ще Фундація часів Сальвора Гардіна, яка воює з кишеньковим королівством Анакреон. Зараз ми набагато сильніші, ніж Галактична Імперія в час найвищого розквіту. Ескадра наших кораблів може розгромити цілий галактичний флот, захопити будь-який сектор Галактики, і її бійці навіть не зрозуміють, що були в бою.

— Ми воюємо не з Галактичною Імперією. Ми воюємо з планетами та секторами нашого часу.

— Не такими розвиненими, як ми. Уже зараз ми могли б зібрати докупи всю Галактику.

— Згідно з планом Селдона, нам не можна цього робити ще п’ятсот років.

— План Селдона недооцінює швидкість технологічного поступу. Ми можемо зробити це вже зараз! Зрозумійте мене правильно: я не кажу, що ми зробимо це зараз або навіть що нам слід це зробити. Я просто кажу, що нам це під силу.

— Коделле, ви все життя прожили на Термінусі. Ви не знаєте Галактики. Наш флот та наші технології можуть розгромити збройні сили інших світів, але ми ще не здатні впоратися із цілими бунтами, з охопленою ненавистю Галактикою — а саме це станеться, якщо ми спробуємо застосувати силу. Відведіть кораблі!

— Це неможливо, Тубінґу. Подумайте… А що, як Гея — це не міф?

Тубінґ зупинився, уважно роздивляючись обличчя співрозмовника, ніби намагався прочитати його думки.

— Світ у гіперпросторі не міф?

— Світ у гіперпросторі — це забобони, але навіть забобони можуть будуватися навколо зерен істини. Цей чоловік, Тревіз,