Мама - Марко Кейк

«У» – звук суму.

Негарний носатий новенький, припавши до плеча високго, стрункого і гарненького (тільки вушка стирчали лопушками, та хіба то біда?) Кірюхи-стоматолога, ревів і схлипував, а всі в класі чемно займалися своїми справами: готувалися до уроку, дивилися у віконця на дощ, жували принесені з дому смаколики. Бо Кірюха як полікує надмірну допитливість, то надовго запам’ятаєш.

І з тих пір вони стали нерозлийвода, Вирвидуб і Крушискеля, друзі довіку, і бабуся Поля отримала двох онуків, а тітка Михайлина, сама ще дитя (вісімнадцять рочків), - двох племінничків.  Що б не було, вони один одного не зрадили і не зрадять.