Мама - Марко Кейк

- Твердий Веня. Твердий «в», «в», «в». – повторює Кирилко, щоб запам’ятати. Тепер він називатиме Веню правильно.

- А яких ще звуків не буває? - Кирилку цікаво, він любить звуки, любить, коли мама сідає поряд або нахиляється над ним і про щось розповідає. Мама працює вчителем початкових класів. Вчить діток читати і писати, розповідає їм про природу, Космос, тварин і корисні копалини, машини, людей, Державу. Кирилко мріє потрапити у мамин клас, але то неможливо. Він піде у перший, а мамині – вже третій. Зараз мама у відпустці і може приділити увагу йому, тільки йому.

- Наприклад, не буває звука «я». Ось скажи «я» повільно. Ще повільніше... чуєш? Й-а? Й-а? А в моєму імені «Оля» - взагалі «а». «О-ль-а». Не зрозуміло, так, Лу? Зараз я знайду папір і покажу...

- Та облиш ти ту науку. – озивається бабуся. – Не зараз. Кирило, йди на у дворі погуляй, встигнеш ще грамоти набратися – з вух потече. Олю, тобі лікар що казав?

Він виходить на терасу позаду хати, бабуся думає, що він вже не чує. А він чує.

«Відпочивай!» - каже бабуся.

«Та я відпочиваю...»

«Більше відпочивай!»

Голос у мами стомлений. Вона у відпустці, скоро на роботу. Але завжди вона була сильна та раділа, коли приходила осінь, а зараз у неї сили немає. Вона часто сідає і притуляє руки до голови. Вона, як і раніше, багато сміється, але іноді той сміх такий, що краще б не сміялася.

На тому тижні мама їздила в область до лікаря. І він їй сказав щось невеселе. І від цього вона сумує. А ще вони з бабусею чекають «результатів». «Результати» - теж щось невеселе. Бабуся і мама говорять про них, коли Кирила немає поряд. А як він приходить, припиняють розмову. Бабуся іде в свою кімнату і вмикає телевізор на повний голос. А у мами ж болить голова