Межа Фундації - Айзек Азімов

Гендібал сказав:

— Відразу після інциденту з фермером-гамішем я зробив поспішний висновок, що за цим стоїть інший Спікер. Коли я помітив корегування розуму гамішки, то зрозумів, що мав рацію щодо задуму, але помилявся щодо його автора. Я перепрошую за неправильне тлумачення й прошу, щоб ці обставини стали підставою для пом’якшення вироку.

Перший Спікер сказав:

— Вважаю, що це можна витлумачити як вибачення…

Делармі перервала його. Вона знову була дуже спокійна: обличчя доброзичливе, голос солодкавий, просто сахариновий.

— Із цілковитою повагою до вас, Перший Спікере, якщо можна, я перерву… Знімімо з порядку денного це питання про недовіру. Зараз я не голосуватиму за засудження, та й, думаю, інші теж. Я навіть пропоную викреслити оголошення недовіри з незаплямованої особової справи Спікера. Спікер Гендібал талановито виправдався. Я вітаю його із цим і з виявленням кризи, якій решта з нас, цілком можливо, дала б тліти нескінченно, що мало б незбагненні результати. Я приношу Спікерові свої щирі вибачення за вороже ставлення.

Вона аж випромінювала емоції на Гендібала, що мимоволі захопився тим, як вона швидко змінила позицію, намагаючись зменшити власні втрати. Також він відчував, що все це лише підготовка до атаки з нового флангу.

І був упевнений: те, що на нього чекає, не буде приємним.

3

Докладаючи зусиль, щоб здаватися чарівною, Спікерці Делорі Делармі завше вдавалося опанувати Раду Спікерів. Її голос ставав дедалі лагіднішим, усмішка — поблажливішою, очі світилися — сама доброта. Ніхто не думав про те, щоб її перервати, і всі чекали на наступний удар.

Вона сказала:

— Думаю, що завдяки Спікерові Гендібалу ми всі тепер розуміємо, що маємо робити. Ми не бачимо Антимулів; ми нічого про них не знаємо, окрім їхніх короткочасних дотиків до умів людей, що живуть просто тут, у твердині самої Другої Фундації. Ми не знаємо, що планує владний центр Першої Фундації. Можливо, ми зіткнемося із союзом Антимулів та Першої Фундації. Ми цього не знаємо. Що ми знаємо точно, то це те, що Ґолан Тревіз і його супутник, ім’я якого зараз вислизає з моєї пам’яті, прямують невідомо куди — і що Перший Спікер і Гендібал вважають, що Тревіз тримає у своїх руках ключ до подолання цієї великої кризи. І що ж тоді ми маємо робити? Ми точно маємо дізнатися про Тревіза все, що можливо: куди він прямує, про що думає, якою може бути його мета або чи має він якийсь пункт призначення, якусь думку, якусь ціль; чи не може він бути насправді просто знаряддям у руках більшої за нього сили.

— Він під спостереженням, — сказав Гендібал.

Делармі скривила губи в поблажливій посмішці.

— Під спостереженням кого? Одного з наших інопланетних агентів? Чи можна очікувати від таких агентів, що вони виступатимуть проти тих, хто має сили, щойно продемонстровані тут? Точно ні. За часів Мула — та й пізніше теж — Друга Фундація не вагалася відправляти й навіть жертвувати добровольцями із числа найкращих, якщо більше нічого не можна було вдіяти. Коли було необхідно відновити план Селдона, Прім Палвер особисто прочісував Галактику, видаючи себе за тренторіанського торгівця, щоб привезти назад ту дівчинку, Аркаді. Ми не можемо сидіти тут і чекати, коли криза виросте більша, ніж у будь-якому з попередніх випадків. Ми не можемо покладатися на другорядних функціонерів — спостерігачів та хлопчиків-посильних.

— Але ж ви не можете пропонувати, щоб і цей Перший Спікер залишив Трентор? — сказав Гендібал.

Делармі відповіла:

— Звичайно, ні. Він тут дуже потрібен. З іншого боку, є ви, Спікере Гендібал. Саме ви точно відчули й зважили цю кризу. Це ви визначили тонке зовнішнє втручання в роботу Бібліотеки та в уми гамішів. Саме ви обстоювали свої погляди всупереч об’єднаному опору Ради — і перемогли. Ніхто з присутніх тут не бачить цю кризу так добре, як ви, і нікому не можна довірити цю справу. Саме ви, на мою думку, маєте вилетіти назустріч ворогові. Чи можу я побачити настрої Ради?

Для розкриття цих настроїв формального голосування не було потрібно. Кожен Спікер відчував настрої інших, і Гендібалові, якого миттю охопив жах, стало ясно, що в момент його перемоги й поразки Делармі цій грізній жінці вдалося безповоротно відправити його у вигнання на виконання завдання, що може зайняти в нього нескінченний період часу, тоді як вона залишиться тут, контролюватиме Раду, а отже, Другу Фундацію та Галактику — відсилаючи всіх подібних йому на загибель.

І якщо Гендібалові у вигнанні вдасться якось зібрати інформацію, що дасть змогу Другій Фундації уникнути кризи, що наближається, то всі лаври дістануться Делармі, а його успіх лише підтвердить її силу. Що ж швидшим буде Гендібал, що майстерніше він досягне успіху, то надійніше підтвердить її міць.

Це був чудовий маневр, неймовірне повернення втрачених позицій.

Навіть тепер її панування над Радою було таке очевидне, що вона фактично узурпувала владу Першого Спікера. Подумавши про це, Гендібал відчув, як його наздоганяє лють Першого Спікера.

Він обернувся. Перший Спікер не робив жодних зусиль, щоб приховати свій гнів, і швидко стало зрозуміло, що на зміну вже розв’язаній внутрішній кризі назріває ще одна.

4

Квіндор Шандесс, двадцять п’ятий Перший Спікер, не мав щодо себе якихось надзвичайних ілюзій.

Він розумів, що не належить до тих небагатьох активних Перших Спікерів, які освітили п’ятисотлітню історію Другої Фундації, але він і не мусив до них належати. Він керував Радою в спокійний період галактичного процвітання, і це не була динамічна доба. Здавалося, що настав час грати на утримання рахунку, і він був людиною, яка пасувала для цієї ролі. Із цієї причини його й обрав попередник.

— Ви не шукач пригод, ви науковець, — сказав йому двадцять четвертий Перший Спікер. — Ви зберігатимете План, тоді як шукач пригод може його зруйнувати. Зберігайте! Хай це буде головне слово для вашої Ради.

Він намагався, але це означало пасивне Перше Спікерство, яке часом сприймали як слабкість. Подеколи ходили чутки, що він планує піти у відставку, і тоді починалися відверті інтриги, щоб гарантувати посаду тому або іншому.

Шандесс анітрохи не сумнівався, що лідеркою в цій боротьбі була Делармі. Вона була найсильнішою особистістю в Раді, і навіть Гендібал з усім своїм запалом та молодечим безглуздям відступав перед нею, як зараз.

Але, заради Селдона, може він і пасивний або навіть слабкий, але є одна прерогатива Першого Спікера, від якої ще ніхто не відмовлявся, і він не відмовиться теж.

Він підвівся