Цивілізація статусу - Роберт Шеклі

— Можливо, — сказав Джо, — навіщо тобі?

— Я хочу, щоб ти їй дещо переказав, — попросив Баррент, — хочу, щоб ти сказав їй, що я не скоїв того вбивства, в якому мене звинувачували на Землі.

Джо подивився на нього.

— Ти при своєму розумі?

— Я знайшов чоловіка, який насправді це зробив. Це Мешканець другого класу на ім'я Ілліарді.

— Навіщо про це розпатякувати? — не зрозумів Джо, — немає сенсу втрачати вбивство зі свого рахунку.

— Не я вбив того чоловіка, — повторив Баррент, — хочу, щоб ти це сказав Моері. Ти зробиш це?

— Я їй передам, — пообіцяв Джо, — якщо зможу її знайти. Подумай над тим, що я тобі сказав. Можливо, у тебе ще є шанс щось виправити. Сходи до Чорної меси чи щось таке. Можливо, це допоможе.

— Мабуть так і зроблю, — сказав Баррент, — ти обіцяєш сказати їй?

— Я їй скажу, — повторив Джо і вийшов із магазину протиотрут, сумно похитавши головою.

Розділ 15

Через три дні в магазин до Баррента зайшов поважний немолодий вже чоловік. Він був високий, прямий, наче церемоніальний меч, що висів у нього при боці, мав на собі пальто з високим коміром, чорні штани і блискучі чорні черевики. З його одягу Баррент зрозумів, що цей чоловік займає високу посаду.

— Уряд Омеги надсилає вам вітання, — сказав чиновник, — я — Норінс Джей, заступник Міністра ігор. Я тут, як того вимагає закон, щоб повідомити вам особисто про вашу удачу.

Баррент запросив старого до своєї квартири. Але Джей, не відходячи від правил, вважав за краще залишитися в магазині.

— Щорічний розіграш лотереї відбувся минулої ночі, — сказав Джей, — ви, Громадянине Барренте, є одним із призерів. Вітаю вас.

— І який же мій приз? — запитав Баррент. Він чув про щорічну лотерею, але мав лише розпливчасте уявлення, в чому полягає її сенс.

— Приз, — сказав Джей, — це честь і слава. Ваше ім'я буде занесено до списку Почесних громадян. Запис про ваші вбивства буде збережений для нащадків. Окрім того, ви отримаєте від уряду нову лазерну

зброю, і згодом вам буде вручений посмертно Срібний знак сонця.

— Посмертно?

— Саме так, — підтвердив Джей, — Срібний знак сонця завжди присуджується посмертно. Це не применшує значення наданої почесті.

— Погоджуюсь із вами, маєте ще щось сказати?

— Як переможець у лотереї ви візьмете участь у символічній церемонії Полювання, яка знаменує собою початок щорічних Ігор. Полювання, як ви знаєте, уособлює спосіб життя Омеги. У Полюванні ми бачимо прояв усіх можливих драматичних переживань, підйомів і падінь, поєднаних із трепетом погоні і запалом боротьби. Навіть пеонам дозволено брати участь у Полюванні, адже це єдине свято, відкрите для всіх, яке символізує здатність простої людини піднятися над обмеженнями свого статусу.

— Якщо я правильно зрозумів, я один із тих, кого обрали за об'єкт Полювання.

— Так, — підтвердив Джей.

— Але ви сказали, що церемонія символічна. Чи це означає, що вбивати нікого не будуть?

— Ну, що ви! — обурився Джей, — на Омезі, зазвичай, символ і річ, яку він позначає, це одне і теж. Коли ми говоримо про Полювання, ми маємо на увазі справжнє полювання. Інакше це було б просто нікчемною виставою.

Баррент якусь мить оцінював ситуацію. Перед ним повстала не надто приємна перспектива. У поєдинку з кількома чоловіками він мав цілком вірогідну можливість вижити. Але щорічне Полювання, в якому брало участь все населення Тетрагіду, не залишало йому жодного шансу. Він повинен був передбачити таку можливість.

— Як саме мене обрали? — запитав він.

— Випадковим відбором, — сказав Норінс Джей, — жоден інший метод не був би чесним щодо Переслідуваних, які віддають своє життя заради звеличення слави Омеги.

— Я не вірю, що мене обрали зовсім випадково.

— Вибір був випадковим, — сказав Джей, — зрозуміло, зі списку підхожих кандидатур. Не кожен може бути Здобиччю на полюванні. Людина повинна продемонструвати значну ступінь майстерності, перш ніж Ігровий комітет включить її у списки на відбір. Бути Переслідуваним — це честь, яка не надається так просто.

— Я не вірю цьому, — сказав Баррент, — ви, урядовці, навмисно переслідуєте мене. Саме в цьому річ.

— Зовсім ні. Я можу запевнити вас, що ніхто в уряді не має проти вас жодної упередженості. Можливо, ви наслухались дурнуватих історій про мстивих чиновників, але вони не відповідають дійсності. Ви порушуєте закон, але цим ви дошкуляєте не уряду. Протистояння існує між вами і законом.

Холодні блакитні очі Джея спалахнули, коли він заговорив про закон. Спина напружилася, уста міцно стиснулись.

— Закон, — проповідував він, — є вищим за злочинця і суддю, він керує ними обома. Закон невідворотно і неухильно визначає законність чи протизаконність певних дій. Закон дійсно має власне життя, незалежне від обмеженого часом життя осіб, які йому служать. Закон регулює кожен аспект людської поведінки, тому в тій же мірі, наскільки людська особистість формується законом, настільки й закон набуває властивостей людської особистості. І як людська особистість він має певні людські риси. Для громадянина, який дотримується закону, він є далеким і непомітним. Але якщо хтось нехтує ним і порушує його, закон виходить із свого затхлого склепу і вирушає на пошуки відступника.

— І саме тому я був обраний для Полювання?

— Звичайно, — підтвердив Джей, — якби вас не обрали таким чином, ревний і невсипущий закон знайшов би інший засіб, використав би будь-які інструменти, які є в його розпорядженні.

— Дякую, що попередили, — сказав Баррент, — скільки часу у мене є до початку Полювання?

— До світанку. Тоді Полювання розпочинається і закінчується на світанку наступного дня.

— Що буде, якщо мене не вб'ють?

Норінс Джей злегка посміхнувся.

— Таке трапляється нечасто, Громадянине Бар-ренте. Я впевнений, що це не повинно вас хвилювати.

— Але ж інколи це трапляється?

— Так. Ті, хто виживає на Полюванні, автоматично стають учасниками Ігор.

— А якщо я залишусь живим після Ігор?

— Не вигадуйте, — дружнім тоном застеріг Джей.

— Але якщо таке все ж станеться?

— Не переймайтесь, Громадянине, не станеться.

— Однак я все ж хотів би знати, що станеться в такому разі.

— Ті, хто залишився живим після