Час тирана. Прозріння 2084 року (2014) - Юрій Миколайович Щербак
Трилогія-меніпея[14] увібрала весь унікальний життєвий досвід автора. Не лише письменника-романіста, новеліста, поета, театрального і кінодраматурга. А ще й — фаховий медик, епідеміолог високого класу (докторська дисертація часів «застійного сказу» — про «сказ на Україні»). За тим — громадсько-політичний діяч. Перший некомуністичний — «зелений» — міністр, тоді ще у наскрізь комуністичному СРСР, його народний депутат-опозиціонер. Дипломат уже незалежної України. Посол її у Єрусалимі, Вашингтоні, Мехіко, Оттаві…
Що ж. Номенклатура ця не трохи схожа на наративи самої трилогії.
Але йдеться про інше. Автор, християнин, який у чорні чорнобильські першогодини вже чекав кінця світу, добре відав разом з тим, що кінець той залежить не тільки від нас. І, напевно, навіть зовсім не від нас. Але він також знає, що «всі ми», від полюса до полюса, а особливо «тут», на загадковій межі-Україні поміж колись непрохідними європейськими Хащами і досі все ще не зовсім культивованим євразійським Степом — або самі, власноруч, облаштовували ніби репетицію кінця світу, або ставали її жертвами — з боку сусідів. Усіх їхніх расових, етнічних, державних і недержавних штабів. Усіх виконань, темпераментів, ідеологій. І тому подібного.
Отож автор-християнин у своїх песимістичних видіннях і ордаліях — ще й добре поінформований експерт. Він мабуть пам’ятає репліку із згаданого вище Бахтіна про Достоєвського: останнє слово про світ ще не сказане, воно — попереду і напевно завжди буде попереду.
Але ж чого тільки не буде — попереду…
Бо, як сказав той трагічний італійський поет, доля людська стає все складнішою і складнішою.
Трилогія Юрія Миколайовича Щербака — саме про це.
«Кояніскаці…»[15]
Вадим Скуратівський
Щербак Юрій МиколайовичНародився 12 жовтня 1934 року.
Доктор медичних наук, Надзвичайний і Повноважний посол України в СІЛА, Канаді, Мексиці, Ізраїлі, перший міністр охорони навколишнього природного середовища України, народний депутат СРСР (1989–1991), член Верховної Ради СРСР. Належав до опозиційної Міжрегіональної групи депутатів, яку очолював академік А. Сахаров.
Радник Президента України (1998–2000) і Голови Верховної Ради України з міжнародних справ (2004–2007). Брав участь у переговорах на вищому рівні у Києві, Вашингтоні, Єрусалимі, Оттаві, Варшаві, Мехіко, Мадриді.
Як професор Києво-Могилянської академії викладав курс «Геополітика та проблеми глобалізації» (2003–2006).
Український письменник, драматург.
Автор понад двадцяти книжок прози, публіцистики, драматургії, поезії, серед яких — романи «Бар’єр несумісності», «Причини і наслідки», п’єси «Маленька футбольна команда», «Сподіватись», «Стіна», документальні повісті «Чорнобиль», «Україна: виклик і вибір», «Україна в зоні турбулентності».
Книга перша трилогії «Час смертохристів. Міражі 2077 року» (2011) стала літературною подією року і отримала три літературні премії. Друга книга — «Час Великої Гри» (2012). Перша і друга книги були висунуті у 2013 р. на здобуття Шевченківської премії.
Нагороджений орденами і медалями України та інших країн.
Одружений, має двох дітей.
Примітки1
Див. «Час смертохристів». — К., 2011.
(обратно) 2Labut (словац.) — лебідь.
(обратно) 3Організація Глобальної Безпеки (GSO — Global Security Organization)
(обратно) 4БКС — бойова космічна станція (CSS — Combating Spase Station
(обратно) 5Див. «Час Великої Гри». — К., 2012.
(обратно) 6Див. «Час Великої Гри». — К., 2012.
(обратно) 7Після кожної війни
хтось мусить поприбирати
Будь-який порядок
сам по собі не постане.
(обратно) 8Так тихо нам є
що чуємо пісеньку,
заспівану вчора
«Ти підеш горою, а я долиною…»
(обратно) 9Хтось має скинути мотлох на узбіччя доріг,
аби могли проїхати авта повні трупів.
(обратно) 10Такі зачудовані собою
хіба щось здивувати нас більше може?
Ні