Діаболік - С. Дж. Кінкейд

— Рандевальде, як смієш ти сумніватися в мені? Я вибрала тебе поміж інших своїх дітей — я завжди обирала тебе. І сьогодні, незважаючи на твоє віроломство, я знову обираю тебе, цього разу замість свого онука — хлопчика, який міг би перехитрити тебе, лежачи в колисці. Я збиралася принести його тобі на тарілочці, і що ти робиш? Ти повстав проти мене. Усі ці роки я навіть нехтувала власною безпекою, наказавши своїм Діаболікам захищати тебе, а не мене. Бог мій, — вона усміхнулася, коли обличчя Імператора витягнулося від усвідомлення ситуації, у якій він опинився. — Саме так, я не говорила тобі. Вони ніколи не були прив’язані до тебе, Рандевальде. Вони — мої. Але, незважаючи на всі мої жертви, ось така мені нагорода? — вона розвела руками. — Ти наказуєш вбити мене! Я зрозуміла, це кінець. Хезерде, Енгвіше позбудьтеся цього зрадника.

Хезерд наблизився до Імператора і одним рухом кинув його на підлогу. Енгвіш стрибнув, щоб розтрощити найближчий бот безпеки, ухиляючись від променів інших ботів і розбиваючи їх.

Коли Імператор опинився на підлозі, відданий на милість своїх Діаболіків, він загарчав від шоку. Тайрус відсахнувся від стовпотворіння. Я звелася на ноги, рушивши до нього... для чого? Я не знала. Для того, щоб захистити його, зробити йому боляче?

Я не встигла підійти близько.

Погляд Тайруса зупинився на мені, і на його обличчі промайнула тривога. Він клацнув пальцями.

Раптом тілом пройшов електричний розряд, і я припала до землі. Я впала, кожна клітина мого тіла вібрувала, і я приголомшено розпласталася на підлозі. Електроди.

Він сказав, що вони розчиняться. Вони ніколи не зникали. Вони увесь час були всередині.

Він ніколи мені не довіряв.

Я думала, що він зрадив мене раніше. Але тепер я пізнала справжню агонію зрадженої істоти. Вона обпалювала, як нещадний вогонь, що біг по моїх жилах.

За кілька секунд або хвилин мені вдалося повернути голову і побачити, що відбувається в кімнаті. Імператор витріщився на свою матір — жінку, яку він, виявляється, ніколи раніше не розумів. А потім із жахливим хрускотом Хезерд скрутив йому шию.

Мертве тіло Рандевальда впало на підлогу.

Густа, гнітюча тиша сповнила залу. Сигна вказала на мене. Хезерд і Енгвіш в мить опинилися біля мене, схопили мене за руки і потягли геть. Я не опиралася. Хіба я могла опиратися? Якщо я почну пручатися, Тайрус активує електроди. Я просто дивилася, як Сигна підійшла до нього.

Два світлоокі Домітріана вивчали один одного, як противники на спустошеному полі бою.

— Отже, — мовила Сигна, — це і був твій план: незважаючи на всі твої байки про спільні дії, ти збирався віддати мене на поталу моєму сину.

— Так, — холодно відповів Тайрус, — але ви, здається, зробили перший крок.

— Звісно. Я завжди буду на крок попереду. Я підозрювала, що ти заманюєш мене в пастку. Тому я першою влаштувала пастку. Здається, твій неприв’язаний Діаболік справді любить тебе. Я думала, що вона вб’є тебе. У неї були всі причини для цього. Але вона не змогла.

— Щойно ви пропустили один інцидент, — коли Тайрус подивився на мене, на його обличчі промайнув справжній біль.

Я торкнулася своєї шиї, промацуючи те місце, де ховалися електроди.

— А тепер ми зайшли у глухий кут, — сказала Сигна. — Як бачиш, Рандевальд помер і нам потрібен новий Імператор. Я не можу сама зійти на престол, тому мені потрібен хтось однієї зі мною крові, щоб зробити це за мене.

Тайрус подивився на пару Діаболіків Сигни, готових перетнути кімнату і вбити його за першим же наказом.

— Ти вчинив правильно, спробувавши знищити мене, Тайрусе, — сказала вона, — тому що ти був правий. Я найдостойніший правитель у цій родині. Я робила це впродовж багатьох років — правила за твого діда і свого сина. А тепер, я продовжу це робити твоїми руками або ти помреш тут і зараз, а Імперії доведеться задовольнитися слинявою ідіоткою на троні... Я б воліла, щоб це був ти. Виникне багато проблем, якщо я посаджу на трон Дівайні, оскільки все Вельмишановне Панство почне обговорювати її розумові здібності, але ніхто не ставитиме під питання твої претензії на трон.

Тайрус засміявся.

— І як ми зможемо стати союзниками тепер? Я планував вас убити. На мого дядька невдовзі очікувала та сама участь. І вам це добре відомо.

— Так, але мені також відомо, який ти розумний. Достатньо розумний, щоб остерігатися мене.

Він поглянув на жінку, яка вбила його батьків і більшу частину власної сім’ї.

— Так.

Вона опустила підборіддя.

— Сьогодні нашого улюбленого Імператора вбив неконтрольований Діаболік родини Імпірінс. Це стане відомо всім.

Тайрус зробив глибокий вдих.

— Чи не так? — перепитала Сигна, підвищивши голос. Діаболіки, що стояли біля мене поворухнулися, і Тайрус кинув у їхній бік насторожений погляд.

— Як скажете, бабусю, — глитнув Тайрус.

— А твій Діаболік стане жертвою, принесеною вогню Геліоніки під час твоєї коронації. Жертва, що буде принесена вогню в прямому сенсі цього слова.

Тайрус стиснув кулаки.

— Любов або влада, Тайрусе? — проспівала Сигна.