Olya_#1 - Володимир Худенко

які не мають власних криптографів. Простіше кажучи — ті, які не мають тісних контактів з граймерами. А хто такі граймери? Правильно, в дев’яносто дев’яти випадків зі ста граймери — це організована злочинність. А хто у нас не дружить з організованою злочинністю? Правильно — гуманісти. Наші чистенькі й благородні борці за свободу людства.

В принципі, все правильно, все так і є… Гуманісти мають найширший доступ до міжзоряного транспорту — їхні ватажки походять з еліти, із сімей скоробагатьок або навіть «ідейних» чинуш, і для них зовсім не проблема намутити для нелегалів чи човники з галактичними рушіями, чи навіть щось серйозніше… В принципі, більшість «віддалених» оборудок завше так чи інакше і провертається у співпраці з гуманістами. Оля свого часу сама з ними співпрацювала від імені тата. Смоленське підпілля, ясна річ, сиділо у своїй резервації, проте інколи потребувалось або щось продати, або замовити щось ексклюзивне… Тоді виходили або на місцевих «цивілів» або ж на повстанців. Повстанці були надійнішими партнерами. «Цивіли» ж були «лошнею», хоч і першокласно оснащеною… Але повстанцям врешті також доводилось співпрацювати з «цивілами», хоча в останні роки у них почали з’являтись і власні човники…

Отже, тутешній склад був «цивільним». Що це нам дає? Поки — нічого суттєвого. Треба було самій порпатися в останках міс Нолан — без цього не обійдеться. Якщо пірати не забрались із планети одразу після знущання над нишпоркою (що вірогідно — зважаючи на «закупорений» склад), то, ознайомившись хоча б із її картами, вони могли оборудувати бази в інших, більш захищених та втаємничених місцинах… У будь-якому разі — наводку на ці потенційні гнізда поки що може дати винятково мертва Ешлі Нолан, більше цю інфу взяти нізвідки.

Оля зітхнула і розгорнула перед собою тільки-но присланий капітаном архів. Він був більш розлогий, ніж перший — містив три на перший погляд не пов’язані між собою директорії. Перші дві були страшенно древні — над одною з них мерехтіло стилізоване дубове листя військово-космічних сил колишніх США. Дана директорія містила в собі лише одненький файл…

РОЗШИФРОВКА ДАНИХ…

НАКАЗ ПО ОБ’ЄКТУ «ОМАХА» від 17 червня 2286 року.

У разі ворожого нападу:

1. Захищати комплекс всіма наявними силами.

2. У разі прориву ЗНИЩИТИ всю інфраструктуру.

3. Евакуювати весь цивільний та військовий персонал.

4. При виконанні пунктів 2 та 3 забороняється атакувати сили ворога.

Керівник служби безпеки космодрому

Майор Френк Уокер

Над наступною директорією звивалась древня емблема General Biology — стилізована червоно-синя спіраль ДНК. Дана директорія також містила всього один текстовий файл, хоча і більш розлогий — позначений як службова кореспонденція корпорації…

АТАНІ

(сказання про людинововків)

I.

РАХИ

У сиву-сиву давнину небо і великі моря були одним єдиним і лежали один на одному. Тоді між них не було видно просвіту, і так все й залишалось одну частину часу, і другу, і сто, і двісті, і тисячу частин. Між них не було ні просвіту, ні вітру, ні туманних гір, ні гнилісних боліт. І нічого не цвіло й не зеленіло, і була одна тьма — од древньої Гаряхи до Ішу та краю вишніх морів. Якось же рахи, сини безодні, котрих люди з узбережжя зовуть ошуканцями та насмішниками, а племена з горішніх озер — лукавими мисливцями, пливли на своїх човнах із горішніх заплав до краю неба і, вельми обпившись моховим зіллям, поснули хмільні і забули дорогу. Тоді один із їхніх човнів товкнувся в обміль і зачепив своїм носом єдине небо і великі моря. Хмільні рахи побудились і почали лютувати, жбурляючи в небо та землю каміння, а також штирхаючи їх веслами. Од того, що хмільні, вони так лютували, що одділили небо од землі! Але їм того було мало, і вони лупили по небу веслами так довго, що тверде скам’яніле небо од того тріснуло і гірко заплакало, пролившись у моря страшенними зливами. А рахи не вгамовувались, луплячи по небу веслами так, що воно врешті розм’якло, мов та очеретяна паляничка. Бешкетні рахи втворили давньому небу рани, що одразу закровили, а зливи змивали ту кров у моря. Небо і нині часом твердіє, і тоді рахи луплять його веслами та цілять у нього стрілами, од чого небо, буває, кровить вечорами та на світанку, а його кров тече в моря.

II.

ЗЛИВИ

Рахи били по небу п’ять частин часу — хлистали зливи, мигтіли блискавиці, і кров небесна стікала в прадавні моря. Там вона рождала водорості, а водорості, мішаючись із прибережним мулом, пливли в далечінь. Потім із них вийшли риби, черепахи,