Olya_#1 - Володимир Худенко
Iowa. LLC (с)
Установка скафандра…72 %
Оператор:. ……. Sec. Lieutenant OLGARUSHDIE
Модель скафандра:. Iowa-Yamakasi N7
Комплектація:. ….. БАЗОВА
Загальне маркування:. ПІЛОТ
Оля відчула легесенький свербіж по всьому тілу, потім тепло, що немовби розповзалось від хребта навсібіч… Так і мало бути, все йшло за планом.
А індикація ж усе миготіла…
Синхронізація з системами оператора…31 %
Please Wait…
Інтеграція протоколів…
Вживляння компонентів…
Перевірка цілісності модулів…41 %
Погляд на мить розфокусувався…
ЗАКЛЮЧНЕ НАЛАШТУВАННЯ СИМБІОЗУ
Please Wait…
Тестування мережевого з’єднання…12 %
Тестування взаємодії…..69 %
Перевірка заряду батарей ….
Налаштування кінетичних бар’єрів Massive Dynamic…
Бар’єри ГОТОВІ
«Лялечка» згорнулась, обм’якла та відлипла від Олі…
ТЕСТУВАННЯ ОСНОВНИХ СИСТЕМ
…
Оля зиркнула вниз — вгледіла граві-наколінники на своїх ногах, розжарений багрянець захисних пластин, мерехтливу зовнішню мускулатуру (та іскрилась нині кораловим та пурпуровим)…
Вона зробила обережний крок уперед.
Перевірка адаптивності…
Ні, костюм таки був що треба. Незважаючи на легке запаморочення та ледь вловиме поколювання в ногах, Оля відчувала себе так, немов ніякого громіздкого бронескафандра на ній зараз не було. Більш того — елементи скафандра так тонко інтегрувались до її організму, що вона тепер одчувала мерехтливу зовнішню мускулатуру як свою, а надчутливі волокнисті сенсори вже інформували її про найлегший порух повітря, дрижання шипуватої підлоги, довколишню температуру…
ЗАКЛЮЧНА СТАДІЯ АСИМІЛЯЦІЇ
Збір додаткових даних…
Вона неуважно зиркнула на усміхнену Рамос, і під правим вухом щось ледве-ледве загуділо…
Лазерна гвинтівка Colt-112 В МЕРЕЖІ
Перевірка цілевказання…
Перед Олиним поглядом виникла прицільна марка — вона навелась просто межи очі Рамос і тут же засвітилась зеленим…
«СОЮЗНИЙ БОЄЦЬ!»
— Крутизна! — повідомила Рамос, задоволено мружачись. — Тобі личить.
І показала два великі пальці.
— Здохни в пекельних муках!.. — огризнулась на неї Оля і розвернулась назад до «лялечки».
Вона викликала голографічний екран і обдивилась себе з ніг до голови…
Ну, таке… Захисні пластини вже стрімко згасали, тьмяніли, а мускулатура іскрилась якось більш злагоджено — бірюзовим та сріблястим. Але костюм очікувано зробив Олю трошки більш кремезною, мускулистою (бррр!), складний шолом стирчав із-за потилиці дурнуватим комірцем, а чи навіть горбиком (брррррррр!), напульсник кастета неестетично обвивав правицю, а контейнерні накладки вже геть до безсоромності розширяли стегна…
БРРРРРИДОТА!!..
— Досить милуватись! — ляснула її по спині Рамос. — Ходімо, десантура вже нас зачекалася.
Вона знов ухопила Олю за лікоть і потягла через гамірні, метушливі зграйки пілотів, безцеремонно їх розштовхуючи вільною рукою…
— До речі, ти в курсі, що капітан підпорядкувала тобі головного красунчика «Руанди»? — змовницьки гомоніла вона упівголоса.
— Кого це? — поцікавилась Оля.
— Кайл Доусон! — шепнула Рамос на вушко Олі. — Лейбовскі, відвали!..
Вона грубо відштовхнула якогось хлопчака…
— Лейтенант Кайл Доусон, — поважно наголосила Рамос і знов проворно зашепотіла. — У нього у взводі одні дівки — і всі як одна в нього втріскані! Ой, а він такий симпатюля!..
Льотчиця замилувано заломила руки і тут же так виразно спопелила поглядом двох дівуль у брудних інженерних халамидах, що ті проворно забралися з дороги.
— Словом… — Мануела шпортонула Олю за руку, — я маю намір справити на нього враження. Тому — не встрявай!
Оля здвигнула плечима.
— Я заміжня.
— Твої проблеми.
5.
«Mr. Bubbles» Мануели (так її E-9 Osprey з її ж легкої руки обзивала половина екіпажу «Руанди») стояв на вантажній платформі, повністю готовий до зльоту. Пузань полискував сніжно-білими, обтягнутими еластичною шкіркою корозійної
