Межа Фундації - Айзек Азімов
— Мере Бранно, — серйозно сказав Гендібал. — Забудьте про план Селдона. Ви не розумієте його математики й не можете уявити собі його будови. Але вам, можливо, і не потрібно цього робити. Ви досвідчена політикиня; і успішна, зважаючи на посаду, яку займаєте; ба більше, смілива, зважаючи на той ризик, на який зараз ідете. Тож скористайтеся своєю політичною проникливістю. Зважте на політичну та військову історію людства й зробіть це у світлі того, що знаєте про людську природу — про те, як діють, реагують і взаємодіють люди, політики й військові — і побачите, чи маю я рацію.
— Навіть якщо ви маєте рацію, другофундаторе, ми мусимо ризикнути, — відповіла Бранно. — Маючи гідне керівництво й далі заохочуючи технологічний поступ і в менталіці, і у фізиці, ми можемо перемогти. Гарі Селдон ніколи не прораховував таких досягнень. Він не міг цього зробити. Де в Плані є місце для створення ментального щита в Першій Фундації? Та й узагалі навіщо ми мусимо прагнути Плану? Ми ризикнемо й створимо нову Імперію без нього. Програш без нього — це, зрештою, краще, ніж успіх із ним. Ми не хочемо Імперії, у якій будемо маріонетками в руках таємних ляльководів Другої Фундації.
— Ви так кажете лише тому, що не розумієте, чим обернеться цей програш для людей Галактики.
— Можливо! — холодно відповіла Бранно. — Починаєте втомлюватися, другофундаторе?
— Аж ніяк. Дозвольте запропонувати вам альтернативу, якої ви не розглядали, — ту, де не потрібно здаватися ані мені, ані вам. Ми поблизу планети під назвою Гея.
— Це мені відомо.
— А чи відомо вам, що ця планета могла бути місцем народження Мула?
— Я воліла б мати більше доказів, ніж сама лише ваша заява.
— Цю планету оточує ментальне поле. Вона домівка для багатьох Мулів. Якщо вам удасться втілити свою мрію про знищення Другої Фундації, ви самі станете рабами цієї планети Мулів. Якої шкоди вам завдали хоч колись другофундатори — конкретної шкоди, а не уявної чи теоретичної? А тепер запитайте себе, скільки шкоди вам завдав один Мул.
— У мене й досі немає нічого, окрім ваших заяв.
— Поки ми залишатимемося тут, більшого я вам дати не зможу. Тому пропоную перемир’я. Тримайте свій щит увімкненим, якщо мені не довіряєте, але будьте готові зі мною працювати. Наблизьмося разом до цієї планети, і коли ви переконаєтеся в тому, що вона небезпечна, я знищу її ментальне поле, а ви накажете своїм кораблям захопити її.
— А потім?
— А потім це знову стане боротьбою Першої Фундації проти Другої без жодних сторонніх сил. Тоді боротьба буде зрозуміла — зараз ми не наважуємося битися, бо обидві Фундації в безвихідному становищі.
— Чому ви не сказали цього раніше?
— Я думав, що можу переконати вас у тому, що ми не вороги, що ми могли б співпрацювати. Хоча мені цього, поза сумнівом, не вдалося, я все одно пропоную вам співпрацю.
Бранно зупинилася, схиливши голову в задумі. А тоді сказала:
— Ви намагаєтеся приспати мене колисковими. Як ви самі зможете знищити ментальне поле цілої планети Мулів? Ця думка така смішна, що я не можу повірити в щирість вашої пропозиції.
— Я не сам, — відповів Гендібал. — За мною вся сила Другої Фундації, і ця сила, пройшовши крізь мене, подбає про Гею. Крім того, вона будь-якої миті може розвіяти ваш щит, наче ріденький туман.
— Тоді навіщо вам моя допомога?
— По-перше, тому що знищити це поле недостатньо. Друга Фундація не може займатися цією вічною справою, так само як і я не можу витратити решту свого життя, танцюючи з вами цей словесний менует. Нам потрібні фізичні дії, а це можуть зробити ваші кораблі. Крім того, якщо я не зможу переконати вас логікою в тому, що двом Фундаціям слід сприймати одна одну як союзників, то, можливо, вас переконає спільна й дуже ризикована справа. Вчинки можуть упоратися там, де безсилі слова.
Знову запала тиша. Потім Бранно сказала:
— Я хочу ближче підійти до Геї, якщо ми зможемо зробити це спільно. Інших обіцянок не даю.
— Цього буде достатньо, — відповів Гендібал, нахилившись до комп’ютера.
— Ні, пане, — сказала Нові, — до цього моменту це було неважливо, але зараз, будь ласка, не робіть нових кроків. Ми мусимо почекати на депутата Тревіза з Термінуса.
19. РІШЕННЯ
1
— Справді, Ґолане, — сказав Янов Пелорат із відтінком вередливості в голосі, — нікого, здається, не хвилює той факт, що це перший раз за відносно довге життя (не надто довге, запевняю вас, Блісс), коли я подорожую через Галактику. Проте щоразу, як я прибуваю на якусь планету, мені знову доводиться повертатися в космос, перш ніж трапляється нагода її вивчити. Тепер це вже вдруге.
— Так, — відповіла Блісс, — але якби ви не залишили іншу планету так швидко, то хто знає, коли б ми зустрілися. Тож це точно виправдовує той перший раз.
— Так. Правда, моя… моя люба, виправдовує.
— А цього разу, Пеле, ви, можливо, і залишите планету, але матимете мене — а я Гея, так само як і будь-яка її частинка, як усі її частини.
— Це так, і жодна інша частинка мені точно не потрібна.
Тревіз, який насуплено слухав цю розмову, сказав:
— Це огидно. Чому Дом не полетів з нами? О космосе, я ніколи не звикну до цієї односкладовості. В імені двісті п’ятдесят складів, а ми використовуємо лише один з них. Чому він не полетів разом з усіма двомастами п’ятдесятьма складами? Якщо це так важливо, якщо від цього залежить саме існування Геї, то чому він не полетів, щоб скерувати нас?
— Я тут, Треве, — сказала Блісс, — і я так само належу до Геї, як і він. — А потім, швидко відвівши погляд своїх темних очей вбік і трохи вгору, запитала: — То вас дратує, коли я називаю вас Тревом?
— Так, дратує. Я маю на своє ім’я такі самі права, як і ви — на ваше. Мене звати Тревіз. Два склади. Тре-віз.
— З радістю. Я не хочу сердити вас, Тревізе.
— Я не сердитий. Я роздратований. — Він різко підвівся, пройшовся з одного кутка каюти в інший, переступивши через витягнуті ноги Пелората (який швидко їх забрав), а відтак повернувся. Зупинившись на місці, Тревіз розвернувся, глянув на Блісс і вказав на неї пальцем.
— Послухайте! Я сам собі не господар! Мене виманили з Термінуса на Гею, і навіть коли я почав підозрювати, що це так, мені здавалося, що розірвати цю хватку неможливо. А потім, коли я опиняюся на Геї, мені кажуть, що вся мета мого
