Дванадцять оповідань - Володимир Миколайович Владко

Володимир Владко
ДВАНАДЦЯТЬ ОПОВІДАНЬ

©   http://kompas.co.ua  — україномовна пригодницька література

Коректор Д. Біліч

МЕРТВА ВОДА

І

— Ось він, ось!.. Сам професор Тарп! — пронеслося стриманим шепотінням по кімнаті.

Зашелестіли сторінки записних книжок і блокнотів, приготувалися автоматичні ручки: репортери були напоготові.

Так, це був сам професор Тарп, що сьогодні вперше за кілька років погодився прийняти репортерів європейських газет. Великий професор Тарп, що ще й досі відмовлявся брати будь-яку участь у роботі лабораторій наукових інституцій; той самий Тарп, що вперто відмовлявся брати будь-яку допомогу від держави або велетенських промислових корпорацій, зацікавлених у його роботі. Той самий професор Тарп, що висловився одного разу перед представниками преси так:

— Я пишаюся тим, що моя робота незалежна. Я пишаюся тим, що служу самій науці — більше нікому. Наука має бути поза межами політики, вона має бути незалежною. Наука для науки, чиста наука — ось моє гасло.

І сьогодні професор Тарп погодився знову, після кількох років мовчання, прийняти репортерів. Йому-бо належала велика честь бути винахідником нечуваного апарата для здобування казкової важкої води, про яку так багато писали наукові журнали цілого світу.

Професор Тарп презирливо поглянув на репортерів; його довга сива борода гойднулася праворуч і ліворуч — і завмерла, схоплена пальцями лівої руки професора.

— Джентльмени, — почав він, не дивлячися вже ні на кого, — джентльмени. Сподіваюся, що ваш час такий же обмежений, як і мій. Отже, дозволю собі висловлюватися коротко й конкретно. Всім вам відомо, що формула води Н2О є стандартна формула — і тільки. Так само, як символи Н, О, Р, Si — все це може визначати різні речі. Це не морфологічні відзнаки, а…

Він спинився, суворо поглядаючи на одного з репортерів, який підняв руку.

— Що таке? Га?

— Пробачте, вельмишановний пане професоре, але… але ми просили б вас говорити, так би мовити, трохи популярніше… звісно, для нас усе це той… гм… цілком зрозуміло, але… але, гм… наші читачі, публіка…

Цього було досить, щоб професор Тарп раптом розсердився:

— Читачі? Публіка? — крикнув він. — Мені це байдуже! Час уже всім розуміти наукову мову. Я не можу говорити інакше. Проте… Е, ідіть сюди, Грехем. Панове, це мій помічник, містер Грехем. Він спробує вам розповісти ясніше. Вважайте, що це говорю я. Грехем, з’ясуйте справу цим, гм, молодим людям.

Він переможно поглянув на репортерів і сів у крісло, витягнувши перед собою ноги. Грехем, сухий чоловік в окулярах, виступив на середину кімнати.

— Панове, — почав він, — я спробую, скільки зможу. Всі ви, певно, чули про так звані хемічні елементи. Адже найпростіші речовини ми звемо елементами. Ну, наприклад, водень, кисень, залізо тощо. Для кожного з цих елементів є певне місце, передбачене знаменитою періодичною таблицею відомого хеміка Менделєєва. Це з погляду хемії. А з погляду фізики — всі елементи відрізняються електричним зарядом ядра своїх атомів і вагою того ядра…

— Стоп? Грехем, — вигукнув професор Тарп, — киньте про вагу!

— Пробачте, професоре, — вклонився Грехем. — Зараз я з’ясую. Головне, панове, це електричний заряд. От, припустімо, атомне ядро заліза має електричний заряд 26 умовних одиниць; це властиво лише залізу. Тільки воно має такий заряд. А вага ядра атома заліза, як це вважалося досі, — 56 умовних одиниць. Але фізика встановила, що є інші атоми, з таким самим електричним зарядом ядра 26, але іншою вагою — не 56, а 54 одиниці. Що ж це за елемент? Елемент, що відрізняється від звичайного заліза лише вагою ядра?

— Новий елемент?.. Хм… Запишемо, — промовив один з репортерів.

— Ніяких нових елементів, молодий чоловіче! — злісно вигукнув професор Тарп. — Ви нічого не розумієте. Мовчіть! Грехем, я не можу, скажіть їм…

Грехем вів далі так само спокійно, як і раніше:

— Звісно, це не буде новий елемент. Це таке ж залізо, як і звичайне. Його навіть не можна відокремити з суміші звичайними нормальними хемічними засобами. Тільки найточніший спектральний аналіз покаже вам наявність такого нового заліза, заліза номер другий. І отакі елементи-близнюки дуже розповсюджені. Ми маємо тепер уже два заліза, два водні, три сірки, цілих сім відмін ртуті, аж одинадцять різних олов. Сподіваюся, панове, це зрозуміло…

Грехем зробив коротеньку насмішливу паузу й додав:

— Для ваших читачів, панове?..

Той самий репортер радісно відповів:

— О, безумовно! І все це…

— Все це називається ізотопами! — нетерпляче перебив його професор Тарп. — Адже про це навіть мій кіт Том знає…

— Нові… елементи… називаються… Ізотопами, — бубонів репортер, старанно записуючи в блокнот.

— Мовчіть! Не пишіть такого! — знов закричав Тарп. — Нічого подібного! Немає ніяких нових елементів. Ой, я не можу з цими дур… ой, пробачте, я не те хотів сказати… Бінч, з’ясуйте їм. Панове, це мій другий помічник.

Містер Бінч, кремезний чоловік з лисою головою, говорив ще спокійніше від Грехема:

— Панове, професор Тарп просить вас мати на увазі, що ніяких нових елементів немає. Розумієте, немає. Бачите, це ніби близнюки. Вони однієї родини. І цілу таку родину доводиться вміщувати до одної клітинки таблиці Менделєєва, ущільнюючи, так би мовити, її житлоплощу. Ось чому ми називаємо таких близнюків ізотопами. Бачите, грецькою мовою «ізо» означає «однаковий», «топос» — означає «місце». От і все.

Репортери записали останнє слово — і один з них запитав:

— А при чому ж тут ця сама важка чи мертва вода?..

— Ми припустили, що може існувати така вода, у якій замість звичайного водню є його близнюк, важкий водень з таким самим