Житія Святих - Лютий - Данило Туптало

Той же, прийнявши, дав йому чернечий одяг. І служив він братам щодня, а вночі без сну на молитві перебував. Після утрені ж, беручи зі всіх келій горшки і горнята, ішов до ріки і, набравши води, приносив і ставив посуд при келії кожного старця. Був же там один монах, неповносправний розумом, він багато пакостей чинив святому, дошкульними прізвиськами називаючи його і помиями обливаючи. Ще ж, з намови диявола, зробив дірку в стіні келії його і випускав "водний вихід" на рогіжку його, і смерділа вона завше. Про те довідавшися, ігумен прикликав того брата і хотів покарати його. Варсонофій же впав у ноги ігуменові, сльозами їх омиваючи, провину на себе покладаючи й кажучи: "Я перечу братові і на гнів його побуджую, пробач-бо йому. Господа ради". І так врятував брата того від кари. Після того впізнав його преподобний Теодор Нитрійський — і, покинувши гору, втік до Єгипту, і там прийняв дар ясновидіння, що й думки людей знав. Звільнив Церкву від єретиків і, багато душекорисних книг написавши, упокоївся з миром в Господі нашому Ісусі Христі. Йому ж з Отцем і Святим Духом честь і слава навіки. Амінь.

Ісусові, єдиному премудрому Богу, 

Малоумний воздаю за всіх славу повну. 

Дав мені тицю історій спасенних 

Написати другу книгу шани слуг божественних.

КІНЕЦЬ ШОСТОЇ КНИГИ