Не мій мільйонер - Ірина Романовська

Моє тіло вже як натягнута струна, хоче більшого.

- Що, будь ласка? – Ігор цілує повільно моє вушко, шию, продовжуючи катування.

- Ігорю, візьми мене вже врешті решт! - збуджено ричу я від шаленої сексуальної напруги.

- Як забажаєш, моя королева. - Він миттєво пронизує мою промежину своїм статевим органом. - Так, дідько, так! Ти така вузька, мала. Кайфую щоразу від цього.

Напружене тіло одразу ж намагається підлаштуватися під Ігоря та його розміри. Прогинаюсь у попереку, виставляючи свою п'яту точку йому назустріч. Роблю проникнення ще глибшим.

Я так сумувала за цим. Постійно прокручувала в голові наші з ним ночі та бажала, щоб одного разу це повторилося. Мріяла, щоб знову Ігор пестив мене, торкався мого тіла, шепотів на вушко непристойні слова. Хотіла відчути як він розриває мене на шматки скаженим ритмом та водночас подарує шалений оргазм.

Напруга все вище, стогони все голосніше.

Займатися нестримним сексом біля панорамного вікна - це шалений вчинок. Сексуальна фантазія разом с новим вирієм емоцій дарує неймовірні відчуття. Під моїми ногами все місто. За склом увесь світ. Я дійсно відчуваю себе королевою. Королевою світу. По той бік скла знаходиться багатомільйонна столиця: люди, машини, будівлі.

Раптом нас хтось побачить та зрозуміє, що ми з Протасовим зараз робимо? Байдуже. Нехай бачать. Нехай заздрять. Секс на двадцятому поверху біля величезного вікна – не в кожного таке буває.

Адреналін вище норми, збудження на межі.

Я стогну від задоволення, нестримно рухаюсь в такт чоловікові. Палко гуркотить моє серце. Ігор як навіжений вколочується в моє тіло. Ми не тямимо, що робимо. Ми забули про те, що за стінами цього кабінету знаходяться інші люди, які спокійнісінько можуть зрозуміти, чим ми тут з Протасовим займаємося.

Байдуже.

Ми повністю віддалися почуттям. Нами заволоділи жага, хіть, спрага, адреналін, напруга, збудження, бажана близька розрядка.

Ігор тягне рукою за шию, щоб я обернулася обличчям до нього. Коли це відбувається, він накидається на мій рот з новим звіриним поцілунком. Продовжує вбиватися в мене ніби відбійний молоток. Руки Ігоря блукають скрізь по тілу: то ними він притискає мої стегна до себе, то держить за груди та відчутно крутить вкрай чутливі рожеві вершини, запускаючи по тілу нові імпульси збудження. Хапає за підборіддя та тягне до себе. Я відриваю долоні від скла та щоб не втратити рівновагу, закидаю руки йому за шию. Обіймаю, притискаючись лопатками до його грудей.

Не знаю скільки часу триває наше безрозсудне божевілля. Не знаю скільки ми з ним займаємося сексом.

Оргазмами нас накриває майже одночасно. Я голосно стогну, коли відчуваю, як тіло прострілює шалений струм. Ось воно. Нарешті. Тіло тремтить та вибухає наче зірка в небі. Якби долоні Ігоря не тримали мене міцно, навряд чи б я встояла зараз. М'язи піхви в екстазі міцніше стискають член Ігоря, що пульсує всередині мене. Я відчуваю як його гаряча сперма заповнює все моє лоно до останньої краплі. Він полонить мене собою.

Він в мені. Цілком. Без захисту. Шкіра до шкіри. Без презерватива.

Спалах свідомості. Морок сексуальної жаги миттю розвіюється.

Стрімко лечу з небес на холодну землю. Завмираємо вдвох.

- Ти ...? - ледве шепочу я, язик не слухається. Мені страшно про це навіть подумати, а промовити іще важче.

- Пробач. Я не зміг стриматись. – Протасов обіймає мене за талію та обережно цілує моє плече. Його член виринає з мене. Відчуваю як по внутрішній стороні стегна біжить в'язка сперма, змішаная з моїми власними виділеннями.

- Ти - ідіот. - Це все що я можу зараз сказати, відступаючи на шаг від нього.

- Аня, заспокойся. - Ігор намагається мене ще раз обійняти. – Так, я не встиг вийти вчасно. Але не хвилюйся, я чистий. Довідка є.

Дурний жарт.

Обережні дотики Протасова, після того що він накоїв, не заспокоюють, а навпаки розпалюють в моїх грудях неймовірної сили лють. Я штовхаю чоловіка з такою надзвичайною злістю, що від несподіванки він робить кілька кроків назад, щоб втримати рівновагу.

- Те, що між нами сталося... – я розводжу роздратовано руками. - Це обурливо! І це... - Вдягаю тремтячими руками назад трусики, незважаючи на липку сперму, яка теперь є на моїх ногах. - Це нічого не означає, Ігорю. Між нами трапився секс. Так. Простий, голий секс. Про своє рішення я казала тобі раніше. - Підтягую догори колготки, повертаю на місце сукню. – Ти, ти просто...

Я розлючено хапаю сумку, що стоїть на підлозі біля дивана, та ривком знімаю куртку з вішалки. Біжу до дверей.

- Відчини! – нервово кричу я.

- Аня, почекай. Хвилинку давай поговорімо. – Ігор підходить до мене. Він все ще з голим торсом, навіть не намагаєтьмя вдітися більше. Добре, що хоч повернув  штани на стегна та застібнув ремінь.

Очі наче магнітом тягне до напружених м'язів живота Ігоря. Закриваю їх долонею, хитаю головою. Краще не дивитися на Протасова знову.

- Відчини та відійди. - карбую я з ненавистю.

Як тільки-но замок повернувся в відкрите положення, я сама хапаюся ручку та швидко відчиняю двері. Не дивлячись по сторонах, біжу щосили через довгий коридор Протасівського офісу до заповітних дверцят ліфта. Вони якраз відкрилися. Залітаю в кабінку. Мені байдуже на співробітників, байдуже на чужих людей, на здивовану секретарку, яка автоматично бажає мені гарного дня. Не обертаюся. Мовчу.