Наложниця Темного Лорда - Анні Флейм

— Раніше маги, — тим часом продовжує розповідати Темний Лорд, — укладали шлюби лише з подібними собі. Тобто, теж магами. Тому це були рівноправні відносини, чиї умови докладно оговорювались. І їх суворо дотримувались, бо… Сама розумієш, немає нікого мстивішого, ніж ображений чаклун…

Я мимоволі здригаюся. Ці слова я вже чула.

— …або розчарована чарівниця. Покарання за зраду могло бути будь-яким, від довічної ганьби та вигнання з роду до показового вбивства, якщо зраджена сторона була достатньо могутньою для цього. При чому вбити могли як зрадника так і коханця чи коханку. Річ у тім, — під ці слова мочалка зі спини потроху вже дістається мого попереку, — що закріплену шлюбну мітку може зняти тільки смерть когось із подружжя. 

— Тобто, навіть якщо Лар щось там на мене поставив, то тепер я вільна?

— Саме так, навіть після закріплення мітки. Втім, цього він так і не встиг виконати.

— А що означає це закріплення? 

Я мимоволі відсторонююсь, коли мочалка торкається моїх сідниць. Але рука Темного Лорда прослизає вперед, і тепер поволі піднімається по животу до грудей. При цьому він якось примудряється не торкатися мене оголеною шкірою, хоча стоїть близько — спиною я відчуваю холод.

— Шлюбна мітка — двоетапна. Перший етап — це щось на кшталт заручин. Закохані освідчуються одне одному і цим створюють зв'язок. Так вони можуть відчувати стан чи дізнаватися місцезнаходження і раптом що — прийти на допомогу. Дехто вплітав у це ще й додаткові чари — м'який приворот для підвищення чуттєвості, можливість ділитися силами, прискорене зцілення…

На останніх словах голос чаклуна трохи хрипне, і він замовкає. А мені на згадку приходить те, що він був заручений з чарівницею-цілителькою...

— На першому етапі мітку ще можна зняти... без радикальних дій — зі згоди обох заручених це може зробити хтось третій. А другий етап настає після першої ночі разом. Після повноцінної близькості мітка закріплюється і пара вважається подружжям, розлучити яке може лише смерть. Тому в минулому маги дуже відповідально ставилися до того, кого обирати собі до пари. Але я розповідаю про відносини рівних…

Мочалка тим часом переповзає на мої груди. Лоскотно і дещо відволікає від розповіді, тому мені потребується зусилля, аби зосередитись на словах Темного Лорда.

— Інша справа, якщо маг ставить шлюбну мітку на звичайну людину. Сам він при цьому… формально залишається вільним, тому що звичайна людина не здатна поставити свою мітку у відповідь. І в результаті маг може робити все, що забажає. Але є певний побічний ефект…

— Який? 

Тепер вже хрипне голос в мене, бо обережні дотики мочалки до грудей роблять свою справу. Мені не хочеться близькості ні з Темним Лордом, ні з будь-ким іншим, але збудження потроху наростає. Воно жевріє в грудях та животі поки що не роздмуханим вогнищем.

— Одностороння та не закріплена мітка працює, який доволі жорстокий приворот.

Чаклун перестає терти мої груди та ключиці, кидає мочалку у воду. І за мить стається те, чого я очікувала з того самого моменту, як він підплив до мене. Сильна рука підхоплює мене під грудьми та тягне назад. Спиною я відчуваю крижану шкіру і мимоволі зіщулююсь, ледве долаючи бажання вислизнути — чи хоча би спробувати це зробити. Але схоже, що обійми поки що залишаються тільки обіймами. Я відчуваю дотик до маківки, а голос Темного Лорда тепер лунає над моїм вухом — схоже, він притиснувся до мене чи то щокою, чи то скронею.

— Можна сказати, що Ларналаар скоїв найбільшу дурницю у своєму недовгому житті, поставивши тобі шлюбну мітку. Тому що за чотири роки, схоже, вона зробила його одержимим тобою.

Холод обійм чаклуна потроху вгамовує тепло всередині мене. Збудження потроху стихає, але і слабкості від знесилення я не відчуваю.

— Але чому він тоді заявився тільки зараз, коли я потрапила сюди?

— Тому що я заборонив йому з'являтися у твоїх краях. Він накоїв чимало дурниць за той час, що перебував у твоєму місті, і повторна поява могла призвести до викриття. Хоч теперішні жерці Пресвітлої за своєю могутністю не варті й нігтя своїх давніх попередників, але це не надто заважає їм пильно спостерігати за проявами магії у межах своїх володінь. Тому я відіслав його якнайдалі.

Отже, Лар не збрехав, коли заявив про свою службу Темному Лорду. Цікаво, що він робив? Втім, ні, не цікаво.

Я тихо зітхаю, марно намагаючись укласти в голові все те, що раніше здавалося простим та зрозумілим, а тепер виявилося перевернутим з ніг на голову. 

— Але можу сказати, що тобі пощастило, — в голосі чаклуна з'являються ледь вловимі сталеві нотки. — Ти на його рахунку була вже шостою. І з великою імовірністю після закріплення мітки він би тебе просто вбив.

Уїдливе питання щодо того, звідки йому відомі такі подробиці особистого життя підлеглого, я вирішую залишити при собі. Раптом це і було причиною, чому Темний Лорд наказав йому прибратись з мого містечка від гріха подалі. А після надто близького спілкування з самим Ларом — цілком вірю тим словам. Хто б міг подумати, що доля наложниці Темного Лорда — ще не найстрашніше, що могло би зі мною статися?

А ще я раптом ловлю себе на думці, що в обіймах цього чаклуна — не так вже й погано. Навіть тікати начебто не хочеться. Шкіра в нього трохи потеплішала, а торкається він настільки обережно, що його дотики здаються майже лагідними. Тож, можна потерпіти.

Звісно, йому ж від мене потрібна дитина. Дитина…

— До речі… про закріплення, — я ніяковію, з внутрішнім острахом готуючись до обговорення одного не надто приємного питання. — Коли Лар… вирішував, що зі мною робити, він розглядав варіант моєї вагітності і… Народження не твоєї дитини.

— Якщо це тебе турбує, то ти зараз не вагітна, — спокійно відповідає чаклун. — І навіть якби була — гадаєш, я не зміг би перевірити, чия це дитина?

У відповідь я знизую плечима. Хто ж його знає.

— І навіть якби ти завагітніла не від мене, я маю безліч способів виходу з цієї ситуації.