Пелле Безхвостий у школі - Йоста Кнутсон

class="book">— Ну ж ти й розумничка! — похвалив її Пелле.

Фрітц, Фрідольф, Фрідольфіна та Фрідолін зааплодували.

— Ви повинні гарно поводитися, — зауважив Пелле поважним тоном.

— Атож, ми з тобою цілком згодні, — озвався Монс.

— А тепер дозвольте мені вимовити слово, яке я знаю, — заявив Мурре зі Скуґстібле.

— Що то за слово? — спитав Пелле.

— Воно про вчителя, — відповів Мурре. — Ось те слово: Б-Е-З-З-Х-В-О-С-С-Т-И-Й!

Сьомий розділ
Найкраще і найгірше

У класі здійнявся страшенний галас.

Пелле постукав указкою по катедрі, а та указка розлетілась надвоє. (Адже Монс підлаштував так, що вона була переламана заздалегідь).

— Який злющий учитель! — крикнув Монс. — Таж він не розуміє класу! Якщо він гадає, що вчитель може розбивати указки, то помиляється!

— Конрад був кращий, — сказав Рікард із Рікомберга.

— Авжеж, він хоч не бився указками, — додав Мурре зі Скуґстібле.

Коли указка переламалась, Фрідольфіна, з переляку сховавшись за Фрітца, зайшлася криком. Фрідольф і Фрідолін і собі зарепетували.

Сердешний Пелле чухав лапою голову й не знав, що вдіяти. Аж тут заволав Монс:

— Ану цитьте!

І враз запала тиша.

— Очевидно, я тут єдиний, хто може пильнувати порядок, — сказав Монс і розглянувся праворуч і ліворуч.

— Нехай учителем буде Монс, — зауважив Мурре.

— Але ж він сам намовив мене вчителювати, — нагадав Пелле.

— Ну, я навіть уявити не міг, що ти будеш настільки поганим учителем, — сказав Монс.

— Зараз ти лихий, — озвалася Ґуллан з Аркадії.

— Лихий? — перепитав Монс. — Аніскілечки! Хіба не сором за учителя, що не може втримати в класі порядок? Якщо в класі галасують, то винен учитель.

— Чи можна тепер мені прочитати свій вірш? — спитала Фріда.

— Так, напевно, можна, — відповів Пелле. — Ти сама його написала?

— Ні, — відповіла Фріда. — Мені його дав…

— Сама! — вигукнув Монс. — Вона сама його написала. Тільки трішки цього соромиться.

— Ось я зараз його згадаю, — сказала Фріда. — Вірш називається «Найкраще і найгірше». Тут кілька строф.

— Стань за катедру й прочитай його перед цілим класом, — загадав їй Пелле.

Фріда зійшла за катедру й почала:

— Найкраще і найгірше.

Тоді хихикнула й повела далі:

— Найкраще у житті — теплесенький камін. — Найгірше — то свиня, брудна з усіх сторін.

— Браво! — вигукнув Фрітц і заплескав лапами.

Фріда проказувала далі:

— Найкраще у житті — вершків смачних ковток, — Найгірше — це як пес примчить у наш садок. — Найкраще у житті — теплесенький камін…

— Ти це вже читала, — сердито урвав її Монс.

— Звичайно, — згодилася Фріда. — А далі так:

— Найгірше — це як пес примчить у наш садок…

— Ти знов збилася! — крикнув Монс.

— Ні, я все знаю, — заперечила Фріда.

— Найкраще в світі — щур, гладезний, мов кабан, А такса Макс потворна, як шкарбан.

Пелле облизався.

— Ану послухаймо ж останню строфу! — вдоволено мовив Монс.

— Атож, — сказала Фріда.

— Найкращий в світі Пелле без хвоста, А Монс найгірший поміж нами неспроста.

Усі, крім Монса, засміялися, Пелле також. Монс підвівся — вигляд у нього був неймовірно розлючений.

— Ну й дурепа! — сказав Монс Фріді. — Таж ти неправильно прочитала! Це я маю бути найкращий, а Пелле найгірший.

Фріда збентежилася.

— Даруйте, — мовив Пелле. — Але як ти, Монсе, міг знати, про що йдеться у вірші, який Фріда сама написала?

— Еге ж, це справді дивно, — сказала Ґуллан з Аркадії.

— Ця школа більше не протримається ані секундочки! — скрикнув Монс. — Що за неподобство — єдина в місті котяча школа й таке нікчемне викладання! — І Монс, перетнувши класну кімнату, вистрибнув у віконце.

За мить почувся гучний плюскіт і несамовите виття. Монс звалився просто в балію з водою! Напевно, тобі цікаво, чого воно так вийшло. Тоді я розкажу.

Так от, Монс звелів кільком лихим котам (я гаразд не пригадую їхніх імен), щоб вони, поки йтиме урок, поставили під віконцем балію з водою. І ті лихі коти послухалися Монса й поставили. Монс розраховував, що учитель,